Зазначено, що об’єктом дослідження є низькорослість у дітей та підлітків. Здійснено комплексне клініко-лабораторне визначення закономірностей перебігу й особливостей патогенезу синдрому біологічно неактивного гормону росту (ГР) в дітей та підлітків. Розроблено науково обґрунтовані критерії його діагностики й оптимізація лікування цієї категорії пацієнтів на підставі вивчення динаміки клінічних і гормональних показників. Застосовано наступні методи дослідження й апаратуру: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні, імуноферментні, радіоізотопні, генетичні спектрометричні, інструментальні, рентгенологічні та статистичні; стадіометр Harpenten, електронні ваги “SECA”, аналізатор “Simens”, фотометр Biosystems BTS-330. Вперше впроваджено в практику застосування чотириденної проби на чутливість до ГР для підтвердження діагнозу синдрому біологічно неактивного гормону росту (СБНГР) та призначення патогенетично обґрунтованого лікування дітей з цією патологією. Для генетичного підтвердження СБНГР рекомендовано користуватися методикою секвенування гена ГР для виявлення порушень його структури в усіх сайтах, а не застосовувати пошук окремих мутацій. Акцентовано, що великого практичного значення набув 2-х етапний тест на генерацію ІФР-І до ГР для диференційної діагностики СБНГР. Впроваджено в практику алгоритм диференційної діагностики СБНГР з іншими формами низькорослості, які супроводжуються збереженою соматотропною функцією. Зазначено, що виявлення дефіциту одного або кількох есенціальних мікроелементів (ЕМ) у дітей з відставанням у рості є підставою для призначення препаратів з відповідними мікроелементами. Доведено, що чутливість до препаратів рекомбінантного ГР в дітей із СБНГР є гіршою, ніж у пацієнтів з соматотропною недостатністю, тому лікування хворих на СБНГР рекомендовано починати з більших доз препаратів ГР. Вперше виконано комплексне дослідження фізичного та гормонального стану дітей та підлітків, хворих на СБНГР. Визначено частоту СБНГР серед дітей з загальною низькорослістю. Вперше в Україні здійснено дослідження мутації D112G у пацієнтів із СБНГР для генетичної верифікації синдрому Коварськи. Визначено й уточнено стан тиреотропної та адренокортикотропної функцій у дітей із СБНГР за умов тривалого застосування препаратів рекомбінантного ГР. Вперше виконано дослідження вмісту греліну (Ghr) у дітей із СБНГР і визначено співвідношення Ghr/ГР/ІФР-І у цієї категорії пацієнтів. Отримано відомості щодо забезпечення ЕМ (цинк, селен, марганець хром, мідь). Результати роботи впроваджено в лікувальний та навчальний процеси медичних закладів України. Наголошено, що вони дозволять розробити протоколи діагностики та лікування СБНГР, що допоможе хворим досягнути оптимального кінцевого зросту та наблизити його до генетично прогнозованого.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Спринчук Наталія Анатоліївна (економічні науки)
• Спринчук Наталя Андріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"