Увагу присвячено дослідженню кристалічної, магнітної та доменної мікроструктури епітаксійних структур ЗІГ (залізо-ітрієвий гранат)/ГГГ (гадоліній-галієвий гранат), LaGa:ЗІГ/ГГГ та La:ЗІГ/ГГГ різної товщини та ступеня катіонного заміщення з застосуванням комплексу рентгено- дифрактометричних методів, конверсійної електронної месбауерівської спектроскопії та магнітно-силової мікроскопії. Для випадку епітаксійних плівок LaGa- ЗІГ/ГГГ запропоновано й апробовано методику уточнення складу катіон-заміщених епітаксійних плівок залізо-ітрієвого гранату на основі порівняння експериментальних і теоретично розрахованих значень намагніченості насичення та сталих граток. Встановлено оптимальні значення температури перехолодження розчину-розплаву при вирощуванні LaGa-заміщених плівок ЗІГ методом рідинно-фазової епітаксії, які дозволяють мінімізувати розбіжності між дійсним вмістом іонів La³⁺ і Ga³⁺ та розрахунковими значеннями їх концентрації виходячи зі складу шихти. Показано, що кут θ орієнтації результуючого магнітного моменту епітаксійних плівок LaGa:ЗІГ/ГГГ зростає відносно площини плівки із ростом концентрації іонів Ga³⁺ у структурі. При зростанні напруженості зовнішнього магнітного поля кут θ росте за експоненційним законом, причому з ростом ступеня заміщення спостерігається збільшення швидкості виходу кута на насичення. Період смугової доменної структури плівок LaGa:ЗІГ/ГГГ характеризується тенденцією до зростання при збільшенні вмісту іонів Ga³⁺ у структурі. Домінуючим типом структурних дефектів плівок La:ЗІГ/ГГГ, за даними обробки мап оберненого простору, незалежно від товщини плівки, є дислокаційні петлі (діаметром 2 - 5 мкм , концентрації 10⁵ - 10⁷ см^-2), причому відносно вищі концентрації характерні для дислокаційних петель більшого діаметру. Імплантація плівок ЗІГ/ГГГ іонами Ne⁺ (Е = 82 кеВ) з дозами, при яких зберігається пружно-деформований стан приповерхневого шару, призводить до зростання ефективних магнітних полів на ядрах ⁵⁷Fe та збільшення ізомерних зсувів. При цьому спостерігається тенденція до росту періоду смугових доменів внаслідок збільшення ступеня магнітного розупорядкування. Аналіз кривих дифракційного відбивання, що при дозах опромінення 10¹⁴ та 2.‧10¹⁴ см^-2 максимальні значення відносної зміни міжплощинної відстані становлять 0.7 та 1.2 % при одночасному зміщенні положення максимуму профілю деформації до поверхні відносно області максимальної концентрації радіаційних дефектів. Збільшення структурного розупорядкування плівок ЗІГ/ГГГ, імплантованих іонами Ne⁺ (Е = 82 кеВ) з дозою 4.-10¹⁴ см^-2 веде до росту концентрації первинно-зміщених атомів і формування на поверхні плівки аморфізованого шару.

• Коцюбинський Андрій Олегович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"