Представлено матеріально-правове відведення (далі – МПВ) такою модальною характеристикою стану права, як недійсність права. Розглянуто питання в рамках структурного, субстратного та концептуального аналізу МПВ, а також у рамках переходу від абстрактної норми-відведення до конкретної норми, аналізу правоперешкоджаючих та правоприпиняючих типів відведення та в рамках аналізу відведення в рамках експертного та судового стилів опрацювання правової справи. Прийнято за основу дисертаційної проблематизації одного з інститутів матеріального права поняття системного підходу в формі аналізу структури, субстрату та концепту системи (за А. І. Уйомовим), який конкретизується у формі принципу семантичного реалізму, розглянутого у вузькому (репрезентативно-феноменологічна узгодженість) і широкому (разом з поняттям правильності і/або дієвості права) сенсах (тобто за аналогією з відповідним принципом сучасної логіки). Показано співвідношення системного підходу та правової реальності як нормативно- ціннісної системи (норма, комунікація, ідея права) і встановлено наявність проблеми адаптації загального поняття правової реальності та інше. Роз'яснено поняття "конституювання" та його нормативний характер. Зазначено, що формальне конституювання здійснюється у формі застосування системи S5 Льюїса, попередньо редукованої ad hoc, з одного боку, і дефініційно розширеної - з іншого. Розглянуто "заперечення" чисто формально як один із символів такої системи, та інше. Акцентовано увагу, що в кінцевому підсумку комунікація і модифікована система Теофраста зв'язуються в єдине ціле за допомогою такого поняття, як спір про стан права, зокрема про такий його стан, як недійсність права, нрорма-відведення конструюється як співвідношення негативних умов застосування норми і такої характеристики правового наслідку норми, як недійсність (за означенням). Наголошено, що відведення аналізується як норма об'єктивного і суб'єктивного права, тобто як загальна і індивідуальна норми, при цьому перша з них розглядається в абстрактній і конкретній формах. Представлено результати аналізу (на прикладі цивільного права) двох абстрактних типів заперечення: правоперешкоджаючого та правоприпиняючого. Запропоновано практичне застосування такого роду поняття в навчальній та іншій практиці у формі експертного та судового стилів застосування такого роду заперечення.

• Павлюк Анатолій Григорович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"