Присвячено комплексному дослідженню поняття "спір про право" у цивілістичному процесі, до якого запропоновано включити і реєстраційний процес, щоб привернути увагу науковців до істотних неузгодженостей в його регламентації, які проявляються у повноваженнях реєстраторів та у понятійному апараті. Проаналізовано спір про право, встановлено його зміст і види, запропоновано його кваліфікацію, яка передбачає виділення базового спору про право матеріальне як першооснови наступних видів процесуальних спорів, що можуть виявлятися в нотаріальному, цивільному, господарському і виконавчому процесах, а також через оскарження дій, рішень або бездіяльності нотаріуса, судді або виконавця чи визнання неконституційним нормативного акта, що означає виникнення спору про право публічне. Отже, спір про право міжгалузеве поняття, яке дозволяє встановити або уточнити вид судочинства, а в наступному й юрисдикцію конкретного суду та учасників справи. Зроблено значну кількість пропозицій з удосконалення законодавства, зокрема норм ЦК, а також пропонується концептуально переглянути структуру та норми ЦПК, законів України "Про нотаріат", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про виконавче провадження", "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" з метою поліпшення діяльності нотаріусів, суддів та виконавців.

• Дика Алла Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"