З позиції політико-технологічного виміру розглянуто особливості функціонування моди в політичному процесі України. Методи – системний, соціологічний, статистичний. Теоретичні і практичні результати – політико-технологічна концептуалізація моди в політичному процесі України. Запропоновано авторський варіант механізму розвитку моди в політичному процесі, який презентований схемою "традиція – мода – культура"; сформовано робочу модель політичних практик, яка відтворює основні напрями і специфіку впливу моди на процес політичної соціалізації та електоральний процес. Уточнено аргументи щодо евристичного потенціалу концепту "мода" у напрямі вдосконалення рівня інтерпретації проблемного поля політичного процесу. Уточнено твердження стосовно природи та причин виникнення протестних рухів у сучасному суспільстві, що полягають в урахуванні особливостей їх взаємодії з модними тенденціями. Набув подальшого розвитку розгляд моди як феномену соціально-політичної реальності, що має системний характер, відображає певне ставлення індивідів і груп до зовнішніх форм культури та проявляється через динамічний варіант стандартизованої масової поведінки, яка виникає у всіх підсистемах суспільного життя та за визначальний момент у своєму розвитку має боротьбу двох зустрічних системних тенденцій – закріплення існуючої в суспільстві ієрархії відносин та зміна сформованих в соціумі структурних і статусних позицій. Набули подальшого розвитку провідні напрями та засоби впливу модних тенденцій на конструювання позитивного іміджу політичного лідера/групи. Ступінь упровадження – розробка конкретних рекомендацій щодо аналізу впливу моди на політичний процес в Україні. Сфера використання – владні структури; політичні партії; громадські організації; аналітична та навчальна діяльність.

• Воронкова Анастасія Ігорівна (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"