Дисертацію присвячено дослідженню української національної балетної вистави як прояву етнонаціональної ідентифікації хореографічної культури. Розглянуто трансформацію художньої мови в історичній динаміці від ґенези до жанрово-стильових моделей 80-х pp. XX ст. Висвітлено коло питань, пов'язаних із жанровим становленням, умовами формування канонічних зразків, взаємодією музичного, театрального і хореографічного першоджерел у синтезі художньої мови української національної балетної вистави. Надано дефініції понять "українська національна балетна вистава", "національний балетмейстерський стиль", "національний виконавський стиль". Простежено складові компоненти та рівні локалізації художньої мови: знаково-символічний, виражальний, образно-висловлювальний, технічний. Розглянуто еволюцію художньої мови в українській національній балетній виставі з точки зору творчого процесу та отриманого образу-результату - авторської і виконавської рефлексії (певна специфіка мислення), безпосередньо творчої дії, форми існування хореографічного твору. На підставі комплексного аналізу балетних вистав 20 - 80-х років XX ст. визначено наступні функції художньої мови у структурі жанру: виражальна, емоційно-образна, знаково-символічна, образно-тематичного контрасту. Саме трансформація функцій художньої мови забезпечує зміни у жанрово-стильовому форматі балетної вистави.

• Маркевич Лариса Анатоліївна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"