Проаналізовано ідейно-художнє новаторство драматургії М. Костомарова. Фокус уваги зосереджено на окресленні проблематики та поетики історичних п'єс "Сава Чалий", "Переяславська ніч", "Украинские сцены из 1649 года", "Кремуций Корд" та "Эллины Тавриды" (джерела, особливості світогляду, образна система, конфліктний простір, жанрово-стильова своєрідність, роль ремарок, назви твору, епіграфа, присвяти). Досліджено вияв романтичних тенденцій в ідейно-естетичній моделі драматургії М. Костомарова, особливості часопросторових відношень творів крізь призму художнього мислення автора. Драми письменника стали полем мистецького оприявлення наукових ідей, дали змогу реалізувати історичні погляди у вигляді драматургічних версій. Встановлено, що М. Костомаров розглядає національну історію як важливе джерело натхнення, тому провідним у творчості автора постає захоплення колоритом тієї чи іншої доби, її художня репрезентація, зокрема витворення численних образів із різних епох. Визначено міру поєднання історичного фактажу та вимислу, що зумовлено ідейно-художніми пошуками драматурга.

• Товт Ольга Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"