На сучасному етапі працівники локомотивних бригад (ПЛБ) виконують основну функцію транспортної галузі - забезпечують безперебійний рух з високою відповідальністю за перевезення пасажирів і різноманітних вантажів. Технологія виробничого процесу на залізничному транспорті обумовлює наявність на робочих місцях ПЛБ комплексу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу. Мета дослідження - оцінити умови праці ПЛБ за показниками важкості та напруженості трудового процесу, шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, розробити зі застосуванням сучасних методів математичного аналізу прогностичну модель щодо комплексної оцінки впливу шкідливих чинників виробничого середовища та трудового процесу як факторів ризику розвитку патологічних змін в організмі ПЛБ, зокрема, сердечно-сосудистої системи (ССС). Гігієнічні дослідження та визначення умов праці проводилися відповідно до нормативної документації. Клініко-інструментальні дослідження проводились з використанням сучасного діагностичного обладнання. Для прогностичної оцінки вірогідності розвитку патології ССС залежно від наявності окремих клінічних чи виробничих чинників ризику розроблена прогностична модель статистично значимих чинників ризику з оцінкою для них відношення шансів з наступним узагальненням їх за принципами мета-аналізу та визначенням гетерогенності впливу (Higgins's I2 test) на здоров'я ПЛБ. За результатами проведених досліджень праця машиністів електровозів та їхніх помічників за критеріями ГКП 2014 року в цілому відповідає класу 3.2; визначено ступінь вираженості патологічних змін у машиністів електропоїздів та їхніх помічників у відповідних підгрупах залежно від стажу роботи. Найпрогнозованішими нозологіями у ПЛБ є: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, а також коморбідна патологія на фоні вегетативної дисфункції, що є основою для розвитку гепатокардіального континууму. Надано прогностичну оцінку щодо підвищення вірогідності розвитку патології ССС у ПЛБ. Диференціація диспансерних груп і оздоровчих заходів відповідного об'єму у ПЛБ відбувається з урахуванням стажу роботи. Висновки: широка імплементація в практику заходів профілактики залежно від диференціації диспансерних груп дозволить ефективно знизити ризики виникнення патологічних змін ССС залежно від стажу роботи.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"