Тривала й напружена робота фахівця може сприяти розвитку в нього станів хронічного напруження та втоми. Особливо такі обставини, що ускладнені об'єктивним і частим ризиком здоров'ю і життю людини (які проявляються в умовах бойових дій), сприятимуть прискоренню цього процесу. Питання розвитку хронічної втоми у військовослужбовців, які тривалий час перебували в зоні бойових дій, ще недостатньо вивчено. із цим пов'язані методичні труднощі щодо отримання відповідної інформації відразу після виходу таких бійців із зони Операції Об'єднаних сил (ООС). Тому таких досліджень, особливо в аспекті оцінки рівня хронічної втоми, було проведено вкрай мало. Мета дослідження - виявити особливості розвитку хронічної втоми у військовослужбовців, які мають тривалий стаж перебування в зоні бойових дій, і розробити на цій основі прийоми оцінки рівня втоми тв вигорання. Обстежено 98 військовослужбовців чоловічої статі віком від 21 до 57 років після виникнення поранень чи хвороб внаслідок перебування в зоні ООС. Лікування комбатантів проводилось на базі мобільного госпіталю. Психофізіологічні дослідження відбувались за наявності біоетичної згоди. Для визначення тенденцій до розвитку хронічної втоми використовувалась методика "Діагностика емоційного вигорання особистості" В. В. Бойко. Оцінка рівня "індивідуальної хвилини" проводилась за методикою Ф. Халберга. Ступінь задоволеності службою оцінювався за бінарною шкалою: 1 - задоволений службою; 0 - не задоволений службою. Статистичний аналіз даних здійснювався методами варіаційної та непараметричної статистики, а також кластерного, покрокового дискримінантного та кореляційного аналізу. Встановлена структура прояву симптомів вигорання в комбатантів після тривалого впливу бойового стресу. Констатовано, що для збереження боєздатності частин і здоров'я військовослужбовців необхідно мати дієвий механізм забезпечення своєчасного усунення осіб зі слабкою стресостійкістю та переведення їх на виконання робіт, не пов'язаних з постійною дією бойового стресу. Висновки: встановлена значна неоднорідність емоційного стану контингенту комбатантів, що тривалий час перебували в зоні ООС, за параметром рівня вигорання. У 16,3 % із них спостерігався прояв сформованої фази резистенції, у 43,9 % - фаза резистенції перебувала на рівні формування, а в 39,8 % - жодна з фаз вигорання ще не була сформована. Виділено симптоми емоційного вигорання, які можуть бути інформативними для оцінки функціонального стану комбатантів. Показано, що комплексний аналіз симптомів окремих фаз емоційного вигорання дає можливість отримати досить повну інформацію щодо приналежності комбатанта до підгрупи з відповідним ступенем прояву цього стану. Розроблено розв'язувальні правила, які дають можливість оцінити вигорання комбатант з різним ступенем достовірності одержуваних даних: окремо за симптомами фази напруги - 65,3 %, фази резистенції - 77,6 % і фази виснаження - 81,6 %, що дає можливість використання в практичних цілях обмеженої кількості симптомів вигорання для отримання скринінгових експрес-оцінок його рівня.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кальниш Валентин Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"