В умовах інтенсивного зростання наукової інформації, яку необхідно засвоювати при здобуванні вищої освіти, актуалізується потреба оптимізації змісту навчання за "принципом ощадності" освіти Хосе Ортега-і-Гассета. Цей принцип передбачає виявлення в кожному освітньому напрямі сутнісних знань, освоєння яких наближає підготовку спеціаліста до реальних потреб виробництва. Вища школа потерпає від надміру зайвих дисциплін, а процес їх інтеграції, який би мав вибудовуватися на принципі увиразнення сутнісних для кожної навчальної дисципліни компетентностей, є недостатньо активним та цілеспрямованим. Головна мета статті - обгрунтувати за принципом "ощадності освіти" внутрішню трансформацію теорії літератури як основного для вищої літературної освіти навчального предмету. Аргументовано стверджується думка, що оновлення на принципах ощадності теорії літератури як найважливішого навчального предмету у вищій літературній освіті прямо залежне від введення у нього окремим основним розділом системологічної теорії літературного твору. Це озброює майбутніх учителів літератури основною компетентністю - знаннями та уміннями, необхідними для аналізу та інтерпретації художнього тексту. Системний підхід є головним методологічним принципом дослідження. Це визначається тим фактом, що літературний твір є функціонуючою системою і через те його теорія може бути побудована лише на принципах системного підходу. Доведено, що системологічна теорія літературного твору наділена важливою здатністю інтегрувати в собі всі напрацювання у сфері академічного літературознавства, які стосуються пізнання феномену художності. І ця її здатність до інтегрування є тим надзвичайно важливим чинником, що обумовлює ефективність застосування принципу ощадності в літературній освіті.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"