Констатовано, що кількість публікацій про різноманітні аспекти формування вигорання у представників різних професій є достатньо великою, але питанням розвитку вигорання в осіб із різною схильністю до його становлення приділяється небагато уваги, що робить вивчення цієї проблеми актуальним. Іншою вагомою причиною є неоднорідність небезпечних ситуацій, в яких перебуває особа тривалий час, та особливо, у період, коли на неї вже не впливає шкідливий чинник. Ці проблеми можуть бути вирішені при дослідженні комбатантів, які лікуються безпосередньо після поранення чи захворювання в мобільному шпиталі. Мета дослідження - виявлення особливостей зміни рівня емоційного вигорання у військовослужбовців із різною його виразністю. Для виконання даного дослідження було обстежено 98 військовослужбовців чоловічої статі віком від 21 до 57 років після виникнення в них поранень чи хвороб внаслідок перебування в зоні Операції Об'єднаних сил (ООС). Лікування комбатантів проводилось на базі мобільного госпіталю. При визначенні тенденцій до розвитку хронічної втоми за параметрами емоційного вигорання використовувалась методика "Діагностика емоційного вигорання особистості" В. В. Бойка. Додатково у комбатантів був оцінений рівень "індивідуальної хвилини" за Ф. Халбергом. За спеціальною анкетою PHQ-9 визначався рівень депресії. Рівень тривожного розладу оцінювався за допомогою опитувальника GAD-7. Констатувався ступінь задоволеності службою. Статистичний аналіз даних здійснювався методами непараметричної статистики та кластерного аналізу. Висновки: встановлено, що кожна фаза вигорання в комбатантів, які тривалий час перебували в зоні бойових дій, свідчить про специфічність відповідних механізмів становлення цього стану в осіб із різним рівнем його прояву: для підгрупи 1 - механізму поступового та неухильного "занурення" у стан вигорання, для підгрупи 2 - механізму підтримки неврівноваженості стану, а для підгрупи 3 - механізму стабілізації емоційних реакцій організму. Показано, що кількість симптомів, які суттєво трансформуються з часом, мають тенденцію до збільшення від підгрупи 1 до підгрупи 3. Разом з тим, спрямованість констатованих зрушень у різних підгрупах має неоднаковий напрям. Якщо у представників підгрупи 1 збільшення терміну перебування в ООС приводить до деградації їхнього стану, то в підгрупі 2 - спостерігаються різноспрямовані зрушення, які націлені на стабілізацію погіршення стану комбатантів, а в підгрупі 3 спостерігаються позитивні зрушення їхнього емоційного стану. Винайдені зрушення емоційного вигорання вимагають від відповідної психофізіологічної служби періодичного контролю емоційного стану комбатантів у зв'язку з постійною його трансформацією з часом. Увагу необхідно приділяти представникам групи ризику - військовослужбовцям підгрупи 1.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кальниш Валентин Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"