Охарактеризовано космологічну концептосистему, вербалізовану в українській і бельгійській символістській поезії. Поетичний словник обох досліджених традицій віддзеркалює основні ідеї й образи міфологічної космогонії, структуру простору й часу, антропоморфні, зооморфні та інші персоніфікації всесвіту та окремих його частин, у першу чергу верхнього (астрального, божественного), середнього (земного, людського) та нижнього (підземного, водного, демонічного) рівнів космосу. Символічна мова поезії трансформувала мову міфу відповідно до стилістичної манери кожного автора, національної поетичної традиції, індивідуальної інтерпретації універсальних і етнонаціональних концептуальних архетипів тощо. Вербалізовані концепти включають індивідуально-авторські, етнонаціональні та універсальні компоненти. Визначено основні міфо-концептуальні системи, покладені в основу поетичної космології в кожній із досліджених символістських традицій. Це давньоукраїнська дохристиянська ("язичницька") традиція Київської Русі для українських символістських космологічних концептів і антична греко-римська міфологія для бельгійських символістських космологічних концептів. Отже, концептосистема міфопоетичної космології в українській символістській поезії є успадкованою з етнонаціональних джерел, а в бельгійській символістській поезії - запозиченою книжним шляхом. Ці концепти репрезентували "національні архетипи" (відповідно до концепції Н. В. Слухай) для українських авторів, на відміну від їхніх бельгійських колег.

• Чистяк Дмитро Олександрович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"