Висвітлено творчий шлях доктора філологічних наук Ірини Михайлівни Желєзняк. Вміщено статті вітчизняних і зарубіжних дослідників з актуальних проблем слов’янської ономастики та етимології, а також рецензії на нові ономастичні видання. Виокремлено дослідження групи мовознавців на чолі з К.К. Цілуйком, серед них була й І.М. Желєзняк, яка зосередила свою основну увагу і зусилля на дослідженні різних власних назв. Зазначено, що наукові інтереси цього ономастичного колективу були багатогранні й різноаспектні, що згодом дало змогу київським дослідникам онімної лексики стати універсальними ономастами й закономірно зумовило формування Київської ономастичної школи. Розуміння важливості ономастичних студій не лише для історії мови, а й для історії взагалі спонукало Ірину Михайлівну запровадити таку форму обговорення нагальних ономастичних і дотичних до них історичних проблем, як міждисциплінарний науковий семінар. Перший такий науковий захід, присвячений дослідженню історії й онімікону Київського Полісся, відбувся в 1986 р. Ірина Михайлівна стала натхненником і організатором 13 ономастичних семінарів, шість із яких відбулися в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні, а наступні 7 - у створеному в 1991 р. Інституті української мови НАН України, де було сформовано відділ ономастики, який очолила І.М. Желєзняк. Незмінним керівником відділу Ірина Михайлівна була до 2002 р., передавши естафету В.П. Шульгачу. Наукову назвознавчу роботу в Інституті української мови НАН України було спрямовано на дослідження тих онімних класів, які безпосередньо пов’язані з історією, — гідронімів, ойконімів, антропонімів, етнонімів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"