За умов сьогодення з розвитком науково-технічного прогресу масово з'являються нові професії. Не є виключенням професія оператора безпілотного авіаційного комплексу (БпАК). Складні робочі завдання сприяють інтенсифікації процесу прийняття рішень, переключення уваги, що викликає розвиток втоми в операторів БпАК. Пристосувальні процеси організму військових льотчиків у значній мірі залежать від рівня розвитку втоми, що потрібно враховувати при оцінюванні резервів адаптації та ступеня надійності професійної діяльності цих фахівців. Зважаючи на відсутність подібної інформації щодо операторів БпАК, можемо думати про певну схожість щодо розвитку втоми в льотчиків та операторів. Проте дане питання залишається актуальним, а особливо в умовах війни, і потребує подальшого вивчення. Мета дослідження - визначити психофізіологічні особливості розвитку втоми в операторів БпАК. Для виявлення психофізіологічних особливостей розвитку втоми в операторів БпАК було відібрано 225 спеціалістів відповідного фаху віком до 40 років у період проходження стаціонарної лікарсько-льотної експертизи на базі Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону з урахуванням їхнього здоров'я. Обстеження виконувалось за допомогою програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень "ПФИ-2". Організація та методи обстежень були розроблені на основі теоретичних і практичних підходів. Висновки: встановлено, що розвиток втоми в операторів БпАК призводить до погіршення низки психофізіологічних характеристик операторів (показники функціональної рухливості нервових процесів, врівноваженості, кількості випереджень і запізнень при дослідженні швидкості реакції на рухомий об'єкт, часу вірної вказівки при дослідженні короткочасної зорової пам'яті) і зниження показників рівня мобілізації організму (середнє квадратичне відхилення та характеристика помилок пропуску при дослідженні складної зорово-моторної реакції, функціональна рухливість і сила нервових процесів, врівноваженість при дослідженні швидкості реакції на рухомий об'єкт, кількості вірно відтворених геометричних фігур при дослідженні короткочасної зорової пам'яті). Досить багато досліджених функцій зазнають тільки тенденції до змін, що може свідчити про неоднакову швидкість погіршення психофізіологічних функцій з плином часу. Сформульовано гіпотезу, що зменшення функціональних резервів, що супроводжують розвиток втоми, викликають в організмі людини такі компенсаторні перебудови, які впливають на зменшення чи збільшення ролі окремих психофізіологічних функцій і підсилюють їхню зв'язність (коефіцієнт кореляції при цьому становить 0,72). Доведено, що найінтенсивнішій трансформації при розвитку втоми підлягають більш складні функції організму (латентний період при дослідженні простої зорово-моторної реакції, латентний період і середнє квадратичне відхилення при дослідженні складної зорово-моторної реакції, кількість вірних вказівок і час помилкової вказівки при дослідженні просторового орієнтування). На початку робочого періоду після відпочинку інформативні психофізіологічні показники детермінують тільки 16 % фактора розвитку втоми.

• Кальниш Валентин Володимирович (медичні науки)
• Пашковський Сергій Миколайович (медичні науки)
• Коваль Нонна Василівна (1969–) (економічні науки)
• Коваль Надія Володимирівна (економічні науки)
• Коваль Наталія Вікторівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"