Увагу приділено з'ясуванню закономірностей та варіантів будови шийного відділу хребта та дослідженню гендерних особливостей структури тіл хребців і міжхребцевих дисків у здорових осіб юнацького віку. За результатами проведеного дослідження вперше глибоко вивчено та проаналізовано гендерні особливості будови шийного відділу хребта у осіб юнацького віку, корінних мешканців Прикарпаття. На підставі співставлення й аналізу антропометричних даних і рентгенівських знімків шийного відділу хребта здорових юнаків і дівчат встановлено частку осіб з фізіологічно сформованим хребтом (43 % від загальної кількості обстежених осіб в тому числі 46 % у юнаків та 39 %у дівчат), а також частоту виявлення патології шийного відділу хребта та визначено групи ризику розвитку вертебрологічної патології. За даними рентгенографічного обстеження у здорових осіб юнацького віку встановлено, що рівень максимальної глибини шийного лордозу є варіабельним і може припадати на СII-СV хребці; у юнаків переважає середній рівень шийного лордозу (СIII і СIII-СIV), у дівчат – високий і середній (СII, СIII-СIV і СIV) і у юнаків і у дівчат нижній рівень шийного лордозу (СV) зустрічається найрідше. Високий рівень шийного лордозу має, як правило, невелику глибину (ознаки гіполордозу), а низький – значно більшу (ознаки гіперлордозу). Шляхом аналізу тривимірних комп'ютерних томограм досліджено варіанти форми тіл шийних хребців та міжхребцевих дисків і проведено їх класифікацію, а також морфометричне дослідження: визначено лінійні розміри обстежуваних структур в прямій та бічній проєкціях. Встановлено, що у бічній проєкції тіла СIII-СVII можуть мати прямокутну або трапецієподібну форму з найменшою висотою посередині, тіло СII – трапецієподібну форму з найменшою висотою по задньому краю; у прямій проєкції і у юнаків, і у дівчат тіла СII-СVII найчастіше мають бочкоподібну форму з найменшою шириною по нижньому краю, або прямокутну форму, дуга атланта – форму оберненої трапеції з найменшою шириною по нижньому краю. Міжхребцеві диски найчастіше мають форму випуклої лінзи або плоску (як у боковій, так і в прямій проєкції). Вперше визначено якість кісткової тканини тіл хребців і хрящової тканини міжхребцевих дисків, проведено порівняння лінійних розмірів і щільності структур шийного відділу хребта. Співставлення щільності різних ділянок тіл шийних хребців засвідчило, що щільність кісткової тканини, визначена по верхньому та по нижньому краях тіл хребців є вищою, ніж посередині на 11 – 76 % у юнаків і 15 – 63 % у дівчат. У юнаків найбільшу різницю показників щільності в різних ділянках має кісткова тканини передньої дуги атланта – її щільність по верхньому краю становить 169,57 %, а по нижньому – 176,46 % у порівнянні з показниками середньої ділянки, у дівчат найбільшу різницю досліджуваних показників має тіло СII, щільність кісткової тканини якого становить 163,96 %, по верхньому і 145,08 % по нижньому краю від показника середини тіла. І у юнаків, і у дівчат найвищу щільність має перший міжхребцевий диск (170,3 ± 27,3 HU та 182,3 ± 19,8 HU відповідно), найнижчу – п’ятий міжхребцевий диск (101,1 ± 11,6 HU та 110,4 ± 12,1 HU відповідно). Проведено співставлення питомих часток висоти тіл хребців і міжхребцевих дисків у загальній висоті шийного відділу хребта у юнаків і дівчат. Встановлено, що сумарні частки висоти тіл хребців і міжхребцевих дисків у юнаків і дівчат різняться мінімально, і складають для кісткових структур 81,06 + 1,93 % у юнаків та 80,96 + 1,78 % у дівчат обстежуваної групи, для хрящових структур – 18,94 + 0,52 % та 19,04 + 0,51 % відповідно. Розроблено комп'ютерну програму для визначення відповідності величини питомих часток структур шийного відділу хребта осіб юнацького віку показникам вікової норми та виявлення відхилень.

• Адамович Олена Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"