Розглянуто фінансову архітектуру щодо системного та функціонального підходів, які в сукупності становлять синергетичний підхід. Основою функціонального підходу є представлення поняття функції для кожної складової фінансової архітектури щодо представлення системи як загального цілого, тобто який основний внесок робить кожен із складових у її розвиток. Доведено, що специфічні властивості щодо єдності загального, універсалізму та функціональної важливості реалізуються для кожного з елементів або ж відповідних підсистем певної системи. Під процесним підходом розглянуто систематичну ідентифікацію, управління наявними процесами, особливо системи управління взаємодією представлених процесів. Використання представлених підходів у комплексі та тісному взаємозв'язку з визначеними гіпотезами надали змогу розробити концепцію регулювання розвитку фінансової архітектури національної економіки. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: побудовано й обгрунтовано комплекс гіпотез, що надало змогу представити припущення для кожної з гіпотез, відповідні положення для їхнього доказу та наслідків використання гіпотез. Таке представлення щодо гіпотез сприяє коректності формування концепції проведеного дослідження та визначення ключових моментів щодо доведення; сформовано комплекс принципів та обгрунтовано концептуальні підходи, у контексті яких ідентифіковано особливості реалізації принципів використовуючи різні підходи, які представляють методологічний базис для розроблення ефективної концепції регулювання розвитку фінансової архітектури національної економіки. Обгрунтовано, що в умовах фінансової кризи та глобалізації національної економіки концепції повинні мати практичну спрямованість, адже потрібне суворіше регулювання фінансового ринку. Зроблено висновки, що розроблена концепція регулювання фінансової архітектури має низку переваг: в основі концепції лежать дві гіпотези, підтвердження яких надає змогу сформувати її практичний базис, який складається з сукупності механізмів регулювання фінансової архітектури; вона базується на актуальних науково-методологічних підходах до дослідження, а саме синергетичний, який надає змогу представляти самоорганізовувальну складову фінансової архітектури та її складових; запропонована концепція надає можливість здійснити ефективне регулювання сегментів фінансової архітектури національної економіки та їхньої взаємодії в умовах фінансової глобалізації. Інструментами реалізації концепції є комплексні механізми: адаптації фінансової архітектури та її складових до зміни зовнішнього середовища; внутрішнього регулювання (окремих складових фінансової архітектури та напрямів її взаємодії).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мельник Віктор Мирославович (1996–) (філософські науки)
• Мельник Василь Володимирович (педагогічні науки)
• Мельник Віктор Миколайович (1972–) (економічні науки)
• Мельник Віктор Павлович (1963–) (фізико-математичні науки)
• Мельник Вікторія Миколаївна (біологічні науки)
• Мельник Віктор Іванович (технічні науки)
• Мельник Віктор Анатолійович (1978–) (технічні науки)
• Мельник Валерій Олександрович (фізичне виховання та спорт)
• Мельник Володимир Петрович (1952–) (філософські науки)
• Мельник Владислав Ігорович (юридичні науки)
• Мельник Валентина Іванівна (філологічні науки)
• Мельник Віктор Харитонович (технічні науки)
• Мельник Валентина Олегівна (психологічні науки)
• Мельник Василь Володимирович (медичні науки)
• Мельник Вероніка Миколаївна (педагогічні науки)
• Сосновська Ольга Олександрівна (економічні науки)
• Житар Максим Олегович (економічні науки)
• Наволокіна Алла Сергіївна (1982–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"