Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих із післяопераційним перитонітом шляхом застосування запропонованого відповідного алгоритму. Проведено проспективне дослідження щодо 244 хворих із післяопераційним перитонітом (основна група). За величиною ураження очеревини обмежений післяопераційний перитоніт був у 125 (51,2 %) хворих, розповсюджений - у 119 (48,8 %). Ретроспективне дослідження полягало у вивченні 212 карт стаціонарних хворих, оперованих з приводу післяопераційного перитоніту (контрольна група). Мініінвазивні повторні оперативні втручання виконали у 114 (46,7 %) хворих із післяопераційним перитонітом, із них у 55 (48,2 %) застосували лапароскопічну санацію і дренування абсцесу очеревинної порожнини. У 19 (55,9 %) із 34 хворих із післяопераційним перитонітом при міжпетельних абсцесах виконали лапароскопічну санацію і дренування гнійника. Відкриті оперативні втручання виконали у 130 (53,3 %) хворих. Висновки: застосування розробленого алгоритму хірургічного лікування післяопераційного перитоніту дозволило зменшити тривалість перебування хворих у стаціонарі з (14,2 +- 1,6) ліжко-дня (контрольна група) до (10,6 +- 1,2) ліжко-дня (основна група) та знизити рівень летальності майже вдвічі - з 31,6 % (контрольна група) до 18,4 % (основна група).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шевчук Ігор Михайлович (медичні науки)
• Шевчук Ірина Миколаївна (педагогічні науки)
• Шевчук Ірина Михайлівна (медичні науки)
• Дроняк Микола Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"