Висвітлено емпіричне кількісне дослідження кумулятивного впливу нерівності та психосоціального стресу на психічне та фізіологічне здоров’я людини. Розглянуто чинники соціальної природи, що можуть бути хронічними стресорами і здійснювати прямий або опосередкований вплив на здоров’я індивідів та груп і в такий спосіб спричиняти відтворення нерівностей у здоров’ї. Проаналізовано теоретичні підходи із різних дисциплін, щоб оптимізувати пояснення механізму стресу із залученням перцептивних чинників. Наведено методологічні опції, доступні для покращення інформативності результатів вимірювання впливу стресу, спричиненого нерівністю, на здоров'я, зокрема техніки багатовимірного аналізу. Розкрито вплив нерівностей у здоров'ї та вимірювання впливу соціальних чинників на здоров'я людини. Показано результати досліджень зв’язків соціального стресу та нерівностей у здоров’ї в біомедичних науках та результати досліджень впливу нерівності на здоров’я в соціальних науках. Визначено види асоціації біомаркерів із нерівністю, наслідки соціального стресу та обмеження впливу стресу на здоров'я. Описано колективну культуру, індивідуальні когнітивні процеси, здоров’я індивідів та вплив когнітивного виміру культури та його ролі у настанні наслідків для здоров’я індивідів. Визнано соціокогнітивний підхід до культури та здоров’я, окреслено інтерналізовану нормативну культуру та психічне здоров'я. Увагу приділено методологічному виміру дослідження впливу соціальних стресорів на здоров’я, вимірюванню в соціальних науках, вимірюванню стресу та когнітивному виміру оцінки стресорів. Означено застосування багатовимірних методів для дослідження впливу соціальної реальності на здоров’я та проблеми вимірювання і теоретизації поєднання колективних й індивідуальних рівнів впливу у здоров’ї. Доведено синергетичні зв'язки між суспільством, мисленням та здоров'ям.

• Мальцева Катерина Сергіївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Складність моделювання функціонування динамічних систем різної природи (сенсори, детектори, інтелектуальні матеріали та інші джерела інформації) зумовлена їх нелінійністю, невизначеністю і неоднозначністю. Тому виникла необхідність розвитку нового методу евристичного моделювання, в основі якого фрактальний трикутник та природна стільникова структура. Характер перебудови структури фрактальних циклічних сигналів різної природи (сенсори, детектори, інтелектуальні матеріали та інші джерела інформації) містить приховану інформацію про індивідуальні особливості їх функціонування в непередбачених умовах. Мета роботи - розвиток природних методів евристичного моделювання на трансдисциплінарній основі. Складність моделювання впливу факторів стресу навколишнього середовища або діяльності призводить до проблем безпеки та складності управління функціонуванням складних динамічних систем. Фактори стресу збільшують невизначеність просторово-часових взаємозв'язків, аналоговий сигнатурний аналіз яких надає змогу оцінити відносну зміну їх конфігурацій і потужностей мікростанів. Тому динамічна структура фрактального сигналу може бути проаналізована в реальному часі з використанням взаємодоповнюючих імовірнісних та детермінованих методів. Гібридна обробка сигналів і параметричне представлення відмінності їх патернів і сигнатур у трансдисциплінарному когнітивному просторі має великий інноваційний потенціал для вирішення проблем безпеки (функціональної, інформаційної, енергетичної) та індивідуалізації юзабіліті. Зокрема, візуалізація прихованих просторово-часових особливостей сигналів демонструє переваги та обгрунтованість когнітивної візуалізації функціонування різних джерел інформації та середовищ їх передачі.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"