Відомо, що при перитоніті шлунково-кишковий тракт стає джерелом ендогенної інтоксикації бактеріальної та дисметаболічної природи, що створює умови для неконтрольованої транслокації умовно-патогенної мікрофлори в черевну порожнину та системний кровотік з розвитком абдомінального сепсису. Мета дослідження - оцінка клініко-економічної ефективності детоксикаційної терапії N-хлортаурином у хворих на гострий перитоніт та тлі базової терапії. Серед залучених у дослідження 104 осіб усі процедури за Протоколом фази II клінічних випробувань пройшли 52 випробовуваних основної групи та 50 пацієнтів контрольної групи. Із дослідження вибули 2 пацієнти групи контролю (один пацієнт був переведений до відділення реанімації та інтенсивної терапії) з явищами наростаючої поліорганної недостатності, а в іншого пацієнта проведений процес характеризувався стабільним перебігом. Як засоби базисної терапії всім випробовуваним парентерально призначалися антибактеріальні препарати з урахуванням чутливості мікрофлори, аналгетики, антикоагулянти, за необхідності і прокінетики, а як засоби дезінтоксикаційної терапії - кристалоїди, реамберин 400 мл внутрішньовенно 1 раз на добу, ГЕК 400 мл у вену 1 раз на добу, лотрен 200 мл 1 раз на добу. Крім цього, пацієнти, яких було включено в основну групу, одержували розчин досліджуваної фіксованої комбінації гіпохлориту натрію з таурином (N-хлортаурин) у концентрації 600 мг/л (у перерахунку на NaClO). Препарат вводили внутрішньовенно, крапельно, повільно зі швидкістю 20 - 40 крап./хв (близько 3 - 3,5 мл/хв) по 400 мл двічі на добу (кожні 12 год.) протягом 3 діб. Згідно з вимогами Протоколу фази II клінічних випробувань, після одноденного відбіркового періоду (скринінгу, Тскр) проводився курс лікування протягом 3 діб, який завершувався контрольним періодом. Протягом першого, другого та третього дня курсу лікування (Тлік1, Тлік2 і Тлік3 відповідно) усі випробовувані одержували призначену терапію та проходили обстеження. У контрольний період (Тконтр - перший день після закінчення курсу лікування) пацієнти мали можливість повідомити дослідника про розвиток побічних реакцій. Паралельно проводили повторний огляд випробовуваних і лабораторне обстеження. Встановлено, що в режимі дворазового внутрішньовенного введення досліджуваного детоксиканта протягом 3 діб у пацієнтів основної групи спостерігається статистично значиме зниження рівня молекул середньої маси як при 280 нм, так і при 254 нм, а також активності АсАТ, АлАТ, амілази та вмісту креатиніну й загального білірубіну. Наступного дня після завершення курсу терапії рівні зазначених показників в основній групі випробовуваних були статистично значимо нижчими у порівнянні з відповідними показниками групи контролю. Новий вітчизняний інфузійний розчин N-хлортаурин, що є фіксованою комбінацією гіпохлориту та хлориду натрію, а також аміноетансульфонової кислоти, проявляє виразні детоксикаційні властивості в комплексній терапії хворих на гострий перитоніт і також має економічні переваги в грошовому еквіваленті у порівнянні з референтними засобами.

• Макаренко Ольга Володимирівна (1977–) (медичні науки)
• Макаренко Олександр Володимирович (технічні науки)
• Макаренко Олена Володимирівна (юридичні науки)
• Макаренко Ольга Валеріївна (технічні науки)
• Макаренко Олексій Володимирович (фізико-математичні науки)
• Макаренко Оксана Вікторівна (юридичні науки)
• Макаренко Олександр Володимирович (педагогічні науки)
• Макаренко Олексій Володимирович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"