Левицький І. М. Експериментальне обґрунтування методів патогенетичної корекції регматогенного відшарування сітківки : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.03.04 / І. М. Левицький; Вищий державний навчальний заклад України "Буковинський державний медичний університет" . - Чернівці, 2019. - 21 c. - укp.Визначено основні патофізіологічні механізми патогенезу експериментального регматогенного відшарування сітківки та розробці експериментального обґрунтування методів його корекції. Доведено, що ендотеліальна дисфункція є важливою ланкою патогенезу експериментального регматогенного відшарування сітківки. Під час досліджуваної патології збільшився вміст фактора Віллебранда на 8,3 % та ендотеліну-1 на 16,1 % і зменшився рівень S-нітрозотіолів на 26,3 % у крові піддослідних тварин. Найбільш характерні зміни виявлені на 21-у добу (р<0,01 порівняно з даними інтактних щурів). Підвищення вмісту дієнових кон'югатів при експериментальному регматогенному відшаруванні сітківки на 15,0 % (р<0,05 на 7-у і 14-у добу та р<0,01 на 21-у добу порівняно з інтактними тваринами) та малонового діальдегіду на 40,4 % свідчить про розвиток оксидативного стресу в умовах змодельованої патології. При регматогенному відшаруванні сітківки зниження активності каталази та супероксиддисмутази в крові щурів свідчить про пригнічення антиоксидантної системи, що разом з розвитком оксидативного стресу є ще однією ланкою в патогенезі досліджуваного захворювання. Максимально виражене зниження активності - на 21-у добу дослідження (при порівнянні з даними контрольної групи активність .каталази знизилась на 16,7 %, р<0,05, а супероксиддисмутази - на 23,4 % р<0,05). Встановлено, що у механізмах підсилення ендотеліальної дисфункції при регматогенному відшаруванні сітківки бере участь розвиток запалення, що підтверджується збільшенням продукції Інтерлейкіну-1β на 19,0 % та індуцибельної синтази оксиду азоту на 44,4 % в крові експериментальних тварин. Визначено, що активність сукцинатдегідрогенази та малатдегідрогенази знижена в групі з експериментальним захворюванням без корекції на 48,3 % і 38,7 % відповідно у гангліонарному шарі, та на 46,3 % і 41,4 % - у судинній оболонці, а введення L-аргініну, цитиколіну та D-аспарагіну наближує їх активність до значень інтактних тварин. Встановлено коригуючий ефект комплексного застосування цитиколіну, D-аспарагіну та L-аргініну на основних етапах патогенезу регматогенного відшарування сітківки в експерименті. Найбільш позитивний коригуючий ефект спостерігався у 4-й групі на 21-у добу. Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.639.085
Рубрики:
Шифр НБУВ: РА442746 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|