У роботі наведено клінічні прояви ослабленого лібідо, а також визначення гіпоактивного розладу статевого потягу в Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів четвертого і п'ятого перегляду (Б8М-4 і 08М-5) (США). У МКХ-10 йому відповідає шифр Е52.0 ("Відсутність або втрата статевого потягу"), який є спільним як для чоловіків, так і для жінок. У 08М-4 є шифр 302.71 ("Гіпоактивний розлад сексуального потягу"), який також є загальним для осіб обох статей. Наголошено, що одним з індикаторів для визначення цього розладу в зазначеній класифікації називають наявність через гіпосексуальність дистресу або труднощів в міжособистісному спілкуванні. У Б8М-5 використовується діагноз "Гіпоактивний розлад статевого потягу у чоловіків" (шифр 302.71), а для визначення цього розладу у жінок вже застосовується загальний діагноз "Гіпоактивний розлад сексуального інтересу/збудження" (шифр 302.72), позаяк на думку, що відображена в цьому посібнику, у жінок існує складність диференціації і часта коморбідність розладів сексуального інтересу і сексуального збудження. Також звертає на себе увагу заміна терміна "сексуальний потяг" на термін "сексуальний інтерес", що надає певний психологічний відтінок першій частині діагнозу і зменшує його біологічність. В обох шифрах (для чоловіків і для жінок) також передбачено діагностичний критерій, згідно з яким гіпоактивні сексуальні прояви викликають клінічно значущий дистрес. Автор повідомляє про існування автономної класифікації жіночих сексуальних дисфункцій двох міжнародних груп експертів у галузі медичної сексології ("Номенклатурного комітету Міжнародного товариства з вивчення сексуального здоров'я у жінок" і "Міжнародного комітету з питань сексуальної медицини"), які вважають обгрунтованим збереження окремого діагнозу гіпоактивного розладу статевого потягу у жінок. Повідомляється, що в МКХ-11 буде використовуватися діагноз "Гіпоактивна дисфункція сексуального потягу" не тільки для чоловіків, але і для жінок. Наведено дані, що свідчать про наукову обгрунтованість такого рішення. Привертає увагу той факт, що в цій класифікації відбулася повна абсолютизація суб'єктивного сприйняття гіпосексуальності. Зазначений діагностичний посібник націлює на те, що не існує ніяких нормативів сексуальної активності. "Задовільною" сексуальною активністю пропонується вважати таку, що задовольняє цю конкретну людину. Якщо індивід задоволений своєю сексуальною активністю, то можливість встановлення діагнозу сексуальної дисфункції відразу виключається. Обговорено правомірність такого підходу. Також в роботі, крім описаних гіпоактивних сексуальних проявів, названо пов'язані з ними і супутні їм клінічні явища.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"