Проведені дослідження мали на меті детальне вивчення залишків брахіопод по всьому розрізу девону від силурдевонської границі на Поділлі до девонам'яновугільної границі на південному заході Дніпровсько-Донецької западини. Брахіоподи (переважно продуктиди, спірифериди та ринхонеліди) у південно-західному сегменті Східноєвропейської платформи вивчалися у Дніпровсько-Донецькій западині, Волино-Подільській монокліналі, або плиті, включаючи її заглиблену частину - Львівський палеозойський прогин, та у Переддобрудзькому палеозойському прогині. Брахіоподи з цих регіонів були зіставлені між собою, а також з комплексами у девонських відкладах Східноєвропейської платформи (Російська Федерація) та Прип'ятського прогину (Білорусь). Палеонтологічні дослідження девонських розрізів, проведені в останній час, значно поглибили й вдосконалили наше уявлення про біостратиграфічну характеристику цих відкладів в Україні. Впродовж девону брахіоподи найбільше були розповсюджені під час чотирьох великих морських трансгресій - ранньодевонської (тиверський час, граптолітова зона Мonograptus uniformis), середньодевонської (живетський ярус, зона конодонтів varcus), пізньофранської (зона конодонтів верхня rhenana-linguiformis) та ранньофаменської (зони конодонтів triangularis-crepida). Нижньодевонська асоціація характеризувалася розповсюдженням брахіопод Howellella angustiplicata, Plectodonta maria, Daija navicula та інших форм, які за своїм родовим складом були досить споріднені із пізньосилурійськими. Середньодевонська асоціація складалася з Emanuella volhynica, Atrypa (Desquamatia) ventricosa, Chonetes sarcinulatus, а також Poloniproductus productoides на Волині. Пізньофранська асоціація характеризувалася пануванням теодосій в усіх регіонах: Theodossia tanaica, Тheodossia evlanensis, Тheodossia livnensis, і також зіставлялася із зоною верхня rhenana-linguiformis. Ранньофаменська асоціація: ex Spirifer ex gr. archiaci = Cyrtospirifer asiaticus, C. ljachovichensis, Cyrtiopsis sp., Ptychomaletoechia zadonica, Iloerhynchus tichomirovi, Ardiviscus ex gr. herminae, Steinhagella annae та інші у Дніпровсько-Донецькій западині, і майже такий самий комплекс + Dmitria agustirostris у Волино-Подільській монокліналі (зони triangularis-crepida). Брахіоподи на рівні границі девон-карбон знайдені лише у глибоководних фаціях чорних сланців у Дніпровсько-Донецькій западині: Sphenospira julii, Spinocarinifera nigra, Spinocarinifera fallax, Parallelora sp. (зона конодонтів Siphonodella praesulcata). В результаті вивчення продуктид, спіриферид, атирид, ринхонелід та атрипід у розрізах середнього і верхнього девону України цілком підтверджені, а місцями доповнені дані попередніх дослідників про важливу роль брахіопод для уточнення границь між ярусами та горизонтами девонських відкладів на південному заході Схід ноєвропейської платформи. Вперше наведені дані про місцеві біостратиграфічні підрозділи - лони (і шари) брахіопод, співставлені із стандартними конодонтовими зонами. Брахіоподи підтвердили своє провідне значення для вивчення біостратиграфії девонських відкладів, тоді як стандартна Схема зональної стратиграфії фанерозою (розділ "Девон") Росії виявилася найбільш точною лінійкою для їх кореляції.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"