РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000822486<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Альтман І. В. 
Вивчення змін рівня чинників індукції ангіогенезу після ендоваскулярного лікування артеріовенозних мальформацій залежно від виду емболізувального матеріалу та радикальності виключення мальформації з кровотока / І. В. Альтман // Укр. інтервенц. нейрорадіологія та хірургія. - 2022. - № 2. - С. 72-82. - Бібліогр.: 11 назв. - укp.

Мета роботи - провести аналіз змін рівня чинників індукції ангіогенезу (VEGF-A, VEGFR-1, великий ендотелін-1 (ВЕ-1)) у плазмі крові пацієнтів з артеріовенозною мальформацією (АВМ) різної локалізації до та після ендоваскулярного лікування залежно від виду емболізувального матеріалу і радикальності виключення АВМ з кровотока. Проаналізовано результати лікування у 2019 - 2022 рр. 27 пацієнтів (11 (41,0 %) чоловіків та 16 (59,0 %) жінок) з АВМ різної локалізації, яким було проведено ендоваскулярне лікування. Вік пацієнтів становив від 11 до 47 року, середній вік - (<$E32,8~symbol С~5,1>) року. Пацієнтів з АВМ було розподілено на дві групи залежно від виду емболізувального матеріалу: рідкі речовини (n = 12) та емболи і спіралі (n = 15). У всіх пацієнтів визначали рівень VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмі крові за допомогою імуноферментного аналізу до ендоваскулярного втручання та протягом 3 міс. після лікування. Проведено порівняльний аналіз змін рівня чинників індукції ангіогенезу у пацієнтів залежно від тотального (n = 11) або часткового (n = 13) виключення АВМ з кровотока. Контрольну групу було утворено із 25 здорових осіб (10 чоловіків та 15 жінок) без АВМ, у яких визначали концентрацію VEGF-А, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазми крові протягом 3 міс. Середній вік контрольної групи - (<$E37,4~symbol С~4,8>) року (від 16 до 57 років). Доведено, що концентрація VEGF-A в плазмі крові у пацієнтів з АВМ до ендоваскулярного лікування була статистично значущо вище в 4,5 разу у порівнянні з контрольною групою, VEGFR-1 - у 3,0 разу, ВЕ-1 - у 2,12 разу. Протягом 5 - 7 діб після емболізації відзначено різке зростання рівня чинників індукції ангіогенезу в 2,5 - 3,0 разу у порівнянні з вихідними показниками та повільне зниження протягом 3 міс. Однак при застосуванні рідких емболізувальних речовин не зареєстровано зростання концентрації VEGFR-1. Порівняння рівня чинників ангіогенезу до та після ендоваскулярних оперативних втручань виявило, що тотальне виключення АВМ з кровотока сприяє зниженню або нормалізації вмісту чинників ангіогенезу, тоді як часткове виключення призводить до підвищення їх рівня через збереження джерела продукції в структурі АВМ. Висновки: Установлено, що АВМ залишаються фізіологічно активними протягом життя організму і зазнають ремоделювання судин унаслідок постійного патологічного неоангіогенезу. Чинники ангіогенезу активно реагують на ендоваскулярні втручання зміною експресії VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмі крові залежно від виду емболізувального матеріалу та радикальності виключення АВМ з кровотока. Це є однією з головних причин ремісії або подальшого росту АВМ і виникнення рецидивів.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського