Альтман І. В. Вивчення змін рівня чинників індукції ангіогенезу після ендоваскулярного лікування артеріовенозних мальформацій залежно від виду емболізувального матеріалу та радикальності виключення мальформації з кровотока / І. В. Альтман // Укр. інтервенц. нейрорадіологія та хірургія. - 2022. - № 2. - С. 72-82. - Бібліогр.: 11 назв. - укp.Мета роботи - провести аналіз змін рівня чинників індукції ангіогенезу (VEGF-A, VEGFR-1, великий ендотелін-1 (ВЕ-1)) у плазмі крові пацієнтів з артеріовенозною мальформацією (АВМ) різної локалізації до та після ендоваскулярного лікування залежно від виду емболізувального матеріалу і радикальності виключення АВМ з кровотока. Проаналізовано результати лікування у 2019 - 2022 рр. 27 пацієнтів (11 (41,0 %) чоловіків та 16 (59,0 %) жінок) з АВМ різної локалізації, яким було проведено ендоваскулярне лікування. Вік пацієнтів становив від 11 до 47 року, середній вік - (<$E32,8~symbol С~5,1>) року. Пацієнтів з АВМ було розподілено на дві групи залежно від виду емболізувального матеріалу: рідкі речовини (n = 12) та емболи і спіралі (n = 15). У всіх пацієнтів визначали рівень VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмі крові за допомогою імуноферментного аналізу до ендоваскулярного втручання та протягом 3 міс. після лікування. Проведено порівняльний аналіз змін рівня чинників індукції ангіогенезу у пацієнтів залежно від тотального (n = 11) або часткового (n = 13) виключення АВМ з кровотока. Контрольну групу було утворено із 25 здорових осіб (10 чоловіків та 15 жінок) без АВМ, у яких визначали концентрацію VEGF-А, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазми крові протягом 3 міс. Середній вік контрольної групи - (<$E37,4~symbol С~4,8>) року (від 16 до 57 років). Доведено, що концентрація VEGF-A в плазмі крові у пацієнтів з АВМ до ендоваскулярного лікування була статистично значущо вище в 4,5 разу у порівнянні з контрольною групою, VEGFR-1 - у 3,0 разу, ВЕ-1 - у 2,12 разу. Протягом 5 - 7 діб після емболізації відзначено різке зростання рівня чинників індукції ангіогенезу в 2,5 - 3,0 разу у порівнянні з вихідними показниками та повільне зниження протягом 3 міс. Однак при застосуванні рідких емболізувальних речовин не зареєстровано зростання концентрації VEGFR-1. Порівняння рівня чинників ангіогенезу до та після ендоваскулярних оперативних втручань виявило, що тотальне виключення АВМ з кровотока сприяє зниженню або нормалізації вмісту чинників ангіогенезу, тоді як часткове виключення призводить до підвищення їх рівня через збереження джерела продукції в структурі АВМ. Висновки: Установлено, що АВМ залишаються фізіологічно активними протягом життя організму і зазнають ремоделювання судин унаслідок постійного патологічного неоангіогенезу. Чинники ангіогенезу активно реагують на ендоваскулярні втручання зміною експресії VEGF-A, VEGFR-1 та ВЕ-1 у плазмі крові залежно від виду емболізувального матеріалу та радикальності виключення АВМ з кровотока. Це є однією з головних причин ремісії або подальшого росту АВМ і виникнення рецидивів. Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|