Мета роботи - оптимізувати діагностику хронічної субдуральної гематоми (ХСДГ) в осіб старшої вікової групи з урахуванням морфологічних характеристик. Ретроспективний аналіз результатів діагностики і лікування пацієнтів із ХСДГ, пролікованих у відділенні нейротравми Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України та міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя у 2010 - 2019 рр. Серед пацієнтів було 80 осіб похилого віку, 32 - старечого віку та 6 довгожителів. Мультиспіральну комп'ютерну томографію (МСКТ) проведено у 86,7 % пацієнтів, магнітно-резонансну томографію (МРТ) - 13,3 %. У 118 випадках виконано хірургічне втручання (різні види та обсяг), у 67 % - проведено морфологічне дослідження фрагментів капсули ХСДГ. Показанням до операції в осіб похилого та старечого віку із ХСДГ є наявність гематом об'ємом <$Esymbol У~100> см<^>3 незалежно від виразності дислокаційного синдрому. У 95 % спостережень виявлено супутні соматичні захворювання. Контроль ефективності лікування здійснювали за допомогою МРТ (у 73,5 % випадків) і МСКТ (у 26,5 %). За результатами гістологічних досліджень установлено три варіанти будови капсули ХСДГ (за щільністю розташування судин (рівнем експресії ендотеліального фактора росту судин (VEGF)) та співвідношенням мезенхімальних клітин), що разом із клінічними даними надає змогу визначити генез ХСДГ. Виявлено також декілька варіантів будови капсули ХСДГ залежно від термінів проведення діагностики і морфологічного дослідження. Аналіз відносної кількості та співвідношення різних пулів клітин (лімфоцитів, фібробластів, фіброцитів), кількісна оцінка імунопозитивних клітин з реакцією до антитіл VEGF, а також визначення кількості новоутворених судин на одиницю площі надає змогу прогнозувати перебіг та ризик рецидиву ХСДГ. Висновки: клініко-діагностичною характеристикою ХСДГ, притаманною особам похилого та старечого віку, є наявність гематом об'ємом <$Esymbol У~100> см<^>3 та невідповідність тяжкості стану, клініко-неврологічних виявів і ступеня виразності дислокаційно-компресійних змін за даними МСКТ/МРТ. Ефективним є видалення ХСДГ через 1 - 2 фрезові отвори. Мікрокраніотомію вважають доцільною при гематомі зі складною нейровізуалізаційною архітектонікою (множинні септи, прошарки, трабекули), у деяких випадках рецидиву гематом. Якщо внутрішня поверхня капсули повернута до згустка крові та представлена шаром веретеноподібних клітин, це вказує на нетравматичне походження гематоми. Етапне комплексне клініко-діагностичне обстеження при ХСДГ має як клінічне, а і суто практичне значення (зокрема експертне), обгрунтовуючи витрати на лікування та страхові виплати, забезпечує соціальну адаптацію пацієнта і наближає вирішення цих питань до міжнародних стандартів. Показання, критерії вибору тактики і послідовність виконання процедур з урахуванням ризиків, прогностичних клініко-радіологічних і структурних ознак грунтуються переважно на рекомендаціях і консенсусах та потребують подальшого детального вивчення.

• Малишева Тетяна Андріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"