Досліджено активні глобалізаційні процеси, які спонукають до охорони елементів нематеріальної культурної спадщини - проявів традиційної живої культури - актуалізують необхідність напрацювання ефективних методів їх збереження, відтворення, популяризації як туристичного ресурсу в умовах сталого розвитку. Цим процесам сприяють проведення культурних заходів, науково-практичних конференцій, фестивалів та підготовка наукових та науково-популярних видань з питань нематеріальної культурної спадщини. Нині у світі відбувається формування єдиного культурного простору, утвореного з величезної кількості національних культур. Регіони України мають лише їм притаманні автентичні особливості та культурні традиції. Але склалася ситуація, що ці традиції зовсім не відомі у світовому масштабі через відсутність українських об’єктів у Всесвітніх списках культурної спадщини, якими опікується ЮНЕСКО і які є відомими туристичними центрами Європи та Світу. Це сталося через відсутність комунікації між майстрами народного мистецтва (які створюють художні твори), музейниками (які зберігають ці твори), вищими навчальними закладами (які готують фахівців відповідних спеціальностей, зокрема менеджерів міжнародного туризму, фольклористів, культурологів), ЗМІ (які інформують громадськість про унікальність культурної спадщини). Здійснено комплексний науковий огляд сучасного стану елементів нематеріальної культурної спадщини як національного туристичного ресурсу в Україні та за кордоном із залученням зусиль науковців, аспірантів, студентів України та зарубіжних країн, які досліджують актуальні проблеми туристичної галузі, культурології, філософії, фольклористики, мистецтвознавства, музеєзнавства, педагогіки, психології та економіки, фольклорних колективів та майстрів народної творчості.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"