Засвідчуючи вихід компаративного напряму вітчизняної доктрини публічного врядування до нових наукових обріїв, підсумовано багаторічний досвід порівняльного дослідження світових, регіональних та національних парадигм реформ публічного сектору XXI ст., розглянутих у площині складної й актуальної проблематики взаємодії основних суспільних акторів - держави, громадянського суспільства та приватного сектору. Компаративний дослідницький апарат скеровує наукову оптику на вивчення строкатої мапи світової практики публічного врядування та результатів її доктринального осмислення, яка звичайно залишається непомітною за вітчизняними маркувальними узагальнюючими формулами на кшталт "кращий світовий (європейський) досвід". Вперше узагальнено, систематизовано та комплексно інтерпретовано провідні концептуально-емпіричні підходи до визначення й тлумачення бажаних параметрів взаємодії публічного сектору, громадянського суспільства та сектору приватного, згенеровані сучасною континентально-європейською й англо-американською доктриною та актуальною практикою реформ публічного врядування. В результаті застосування цієї концепції вперше підтверджено авторську гіпотезу про наявність універсального тренду на конвергенцію основних суспільних акторів у розвинених країнах, де державу на інституціональному рівні репрезентовано органами публічного врядування в цілому та публічною службою зокрема, який, однак, розпадається на відмітні підходи, застосовувані відповідно в державах англосфери та у країнах ЄС. На основі отриманих нових даних спрогнозовано ймовірні наслідки стратегічного орієнтування України на ту чи іншу іноземну модельно-взірцеву основу.

• Онуфрієнко Олексій Володимирович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"