Книгу присвячено українському вченому в галузі електротехніки, одному з організаторів післявоєнної вищої освіти на Львівщині — Миколі Григоровичу Максимовичу, який десять років був ректором Львівської політехніки і вісімнадцять — Львівського університету ім. Івана Франка. Микола Мак¬симович — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Української PCP, депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань, член української делегації на сесіях Генасамблеї ООН... У книзі зроблено спробу подивитися на його життєву дорогу з різних ракурсів, тому розповідь має відгалуження — короткі відступи, сплески спогадів про тих, хто знав Миколу Максимовича, був дотичним до нього. У канві життєпису — історичні екскурси, асоціативні паралелі, архівні штрихи, і це створює рисунок того, що вже відійшло, але залишило слід по собі, дістало продовження й новий розвиток. Особливість книжки ще й у тому, що чи не вперше за роки Незалежності України зроблено спробу зняти пропагандистську сухозлотицю з постаті дружини Миколи Максимовича — члена КПЗУ Марії Кіх, чиє ім'я добре знали в Радянському Союзі. Видання здійснено у межах проекту з історії Львівської політехніки. Книга про Миколу Максимовича — четверта із серії спогадів про ректорів- політехніків радянського періоду і початків Незалежності: раніше побачили світ життєписи Юрія Рудавського, Михайла Гаврилюка, Григорія Денисенка.

• Максимович Володимир Миколайович (технічні науки)
• Максимович Володимир Миколайович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"