Мета роботи - оцінити морфофункціональні особливості ремоделювання серця в гострий період інфаркту міокарда, ускладненого порушеннями ритму серця на тлі артеріальної гіпертензії (АГ) та цукрового діабету (ЦД). Об'єкт дослідження - 149 хворих із гострим інфарктом міокарда, залежно від коморбідної патології хворих було розподілено на три групи. Аритмічну активність міокарда оцінювали за результатами клінічних обстежень, ектрокардіографії та голтерівського моніторування електрокардіограми. Установлено вплив тривалості АГ ((у середньому - (<$E15,31~symbol С~0,94>) року) на формування гіпертрофічного типу ремоделювання (p << 0,02) та концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (p = 0,027). Пацієнти з ЦД, стаж яких становив у середньому (<$E2,63~symbol С~0,62>) року, також мали тенденцію до формування гіпертрофічного типу ремоделювання серця. Реперфузійні та нереперфузійні аритмії частіше виникали у пацієнтів із передожирінням та ожирінням 1-го ступеня (p << 0,05). Аналіз аритмічного синдрому в гострий період інфаркту міокарда виявив статистично значуще переважання догоспітальних, реперфузійних та нереперфузійних аритмій у хворих на супутню АГ, які мали гіпертрофічний тип ремоделювання. Висновки: в обстежених осіб на догоспітальному етапі переважала концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, що зумовлено наявністю гіпертонічної хвороби. У хворих з АГ наявність гіпертрофічного типу ремоделювання у гострий період інфаркту міокарда супроводжується статистично значущо частішим розвитком догоспітальних, прегоспітальних, реперфузійних та нереперфузійних порушень серцевого ритму. Поєднання АГ із ЦД суттєво погіршує клініко-функціональні показники, пов'язані з розвитком аритмічного синдрому у цієї когорти хворих в умовах гострої ішемії міокарда.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"