Близько 5 млн українців, змушених рятуватися від агресії Російської Федерації, користуються тимчасовим захистом в європейських державах. Юридичною підставою для його надання є Директива, ухвалена ЄС в 2001 р. на основі досвіду, отриманого внаслідок масового прибуття біженців війни з колишньої Югославії в дев'яності роки минулого століття. Тому при дослідженні перспектив перебування за кордоном та повернення вимушених користувачів тимчасового захисту як важливої складової повоєнного відновлення України, попри усвідомлення умовності будь-яких історичних аналогій, корисним є аналіз того, що відбувалося з біженцями війни з Югославії після завершення активних бойових дій на Балканах, що й є метою цієї статті. У процесі її досягнення застосовані історичний та порівняльний методи, як і інші методи наукового пізнання. Беручи до уваги значний масив літератури, присвяченій вимушеним переміщенням в Югославії, активній аналітично-дослідницькій роботі з вивчення становища українських переміщених осіб за кордоном, зазначимо, що порівняльний підхід до аналізу цих двох феноменів не застосовувався, що і обумовлює новизну пропонованої роботи. В результаті зроблено кілька важливих висновків. По-перше, захист, яким користуються українці в Європі, є тимчасовим і відміна або завершення терміну його дії можуть бути раптовими і для біженців неочікуваними. Це може призвести до непідготовленого повернення або ризику опинитися за кордоном у неврегульованій правовій ситуації. По-друге, після припинення тимчасового захисту становище українців у різних державах може кардинально відрізнятися залежно від того, чи зацікавлена країна перебування у наданні переміщеним особам статусу постійних мешканців, чи ні. По-третє, вирішуючи питання щодо подальшої долі біженців війни країни перебування, звичайно, братимуть до уваги гуманітарні міркування, проте найвірогідніше застосовуватимуть прагматичний селективний підхід, тобто надаватимуть статус постійного мешканця насамперед тим біженцям, які успішно інтегрувалися, не є тягарем, а, навпаки, додатковим ресурсом для розвитку країни. Тобто політика країн перебування, як і ситуація в Україні та особисті обставини конкретних біженців, буде важливим чинником повоєнної репатріації вимушених мігрантів, її інтенсивності та строків. У зв'язку з цим зовнішньополітична складова міграційної політики держави, обговорення та спільне із зарубіжними державами розроблення заходів сприяння поверненню та реінтеграції переміщених осіб, має бути значно активізована.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Малиновська Олена Анатоліївна (1953–) (історичні науки)
• Малиновська Оксана Юріївна (географічні науки)
• Малиновська Оксана Вікторівна (медичні науки)
• Малиновська Олена Львівна (філософські науки)
• Малиновська Оксана Іванівна (філологічні науки)
• Малиновська Олександра Ярославівна (медичні науки)
• Малиновська Олена Леонідівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"