Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, з одного боку, викликало високу згуртованість і патріотизм українського суспільства та сприйняття ним незалежності як вищої цінності; з іншого - показало неспроможність зберегти її з допомогою ресурсів національного господарства, а відтак - високу зовнішню залежність від рішень світових лідерів про надання допомоги та використання промислового базису Заходу для забезпечення оборони та безпеки України. Актуалізоване С. Маріотті питання "глобального протекціонізму" потребує розгляду крізь призму контекстуальних економічних умов реалізації такої політики (війни, повоєнне відновлення, кризи). Мета статті - дослідити, спираючись на досвід піонера промислової революції та адепта вільного ринку - Великої Британії, історичні факти щодо реакції еліт на нові виклики та загрози початку ХХ ст., заходів політики стимулювання та захисту національних виробників та їх наслідків, унаочнити сучасні приклади протекціонізму, а також зробити висновки для України. Історичні паралелі між ситуацією початку ХХ ст. та подіями останніх років дають підгрунтя для припущення, що відповідь на запитання "Як прискорити відновлення економіки України у період суворого випробування війною?" слід шукати не в сучасних заходах політики розвинених країн (де багаторічними спільними зусиллями влади та бізнесу сформовано потужний промисловий потенціал і діяльність урядів спрямована на управління кризами для збереження та зміцнення цього потенціалу), а, переважно, у ретроспективних механізмах, що забезпечили нарощування наявних та створення нових індустрій для посилення ефективності економіки та національної безпеки. Показано, що державні фінансові стимули та протекціоністські тарифи, запроваджені у Великій Британії в національних інтересах у відповідь на нові виклики та загрози, діяли понад 40 років, що допомогло країні розбудувати ключові індустрії, зменшити залежність від імпорту стратегічних товарів, підготуватися до нових випробувань. Обгрунтовано, що стимулюючі та захисні механізми політики Індії, запущені нині для зменшення залежності від поставок стратегічних товарів з Китаю, є віддзеркаленням заходів, що реалізовувала Британія на початку ХХ ст. для зменшення залежності від поставок важливих товарів з Німеччини. Аналогічні механізми запроваджують і Сполучені Штати, керуючись інтересами національної безпеки. Продемонстровано, що захисні тарифи в Україні нижчі не лише порівняно з азійськими країнами, що розбудовують та захищають власну індустрію, а й порівняно з ЄС. Обгрунтовано, що, формуючи стратегію економічної незалежності та повоєнного відновлення, Україны корисно звернути увагу як на історичний досвід Британії, так і на сучасні практики запровадження механізмів політики стимулювання та захисту індустрій у цілях оборони та безпеки.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"