Калакура Я. Ідеологічна легітимація загарбницьких воєн і конструювання образу ворога в російській історіографії / Я. Калакура // Укр. іст. журн. - 2022. - № 4. - С. 93-108. - Бібліогр.: 20 назв. - укp.Мета статті - сприяння розвінчуванню ненауковості російської історіографії, її заідеологізованості та прислужництва правителям; викриття маніпулятивних намагань нинішніх лідерів РФ заручитися аргументами історії для легітимації геноцидної агресії проти України, її обгрунтування й виправдовування; з'ясування мотивів глорифікації загарбницьких воєн і конструювання образу ворога. Методологія дослідження базується на системному дотриманні принципів історизму, наступності, антропологічного, соціокультурного і критично-аналітичного підходів, спростування фальсифікацій та спотворень в історичних наративах, залучення методів історіографічного аналізу й синтезу, компаративі стики, способів історико-хронологічного, історико-генетичного пізнання та власних рефлексій. Актуальність і наукова новизна визначаються самою постановкою проблеми, яка в контексті нинішньої війни, її історичного сегмента, набуває особливого значення, оскільки дозволяє глибше осягнути витоки великодержавницької сутності та прислужницького характеру російської історіографії, починаючи з часів В. Татищева, М. Карамзіна, М. Погодіна й до сучасних кремлівських істориків; повніше усвідомити необхідність остаточного вивільнення українських дослідників з-під її світоглядно-методологічного впливу. Вперше на основі історіографічних джерел, напрацювань попередників та авторських студій аналізуються технології звеличування ролі воєн в історії Росії, створення образу внутрішнього й зовнішнього ворогів, формування ворожості та ненависті до України, західного світу. Висновки: результат дослідження спрямований на доведення ненауковості російської історіографії, її одержавлення, ідеологічної заангажованості та упередженості, привласнення нею історико-культурної спадщини Києворуської держави, розвінчування постколоніальних стереотипів, спотворень, фабрикацій, довільного трактування історичних джерел, фальсифікацій історії Росії й України та обгрунтування необхідності їх спростування. Відстежено процес підміни понять російськими істориками, перекручування фактів, поширення міфів, насадження стереотипів мислення з метою маніпуляції історичною свідомістю і збереження української історичної науки в так званому спільному інформаційному просторі, нав'язування їй свого бачення історичного процесу. Звернуто увагу на необхідність подальшого дистанціювання української історіографії від російської, протидії її світоглядному стрижню - парадигмі "російського світу", концепціям "одного народу" та "спільної історії", розвінчування антигуманності ідеології агресивного рашизму, брехливості й аморальності московських історичних міфів щодо характеру та цілей нинішньої окупаційно-завойовницької війни проти України, замовчування її геноцидного спрямування. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого викриття експансіоністської політики Росії під маскою "збирання споконвічно російських земель", її сучасних модифікацій, включаючи намагання контролювати інтелектуально-інформаційний простір історичної науки й освіти, використовувати його у великодержавницьких інтересах. Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4РОС)0-68 + Ф4(4РОС),301
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ
![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|