Мета статті - дослідження антропологічних та соціально-філософських вимірів існування людини старшої вікової групи в умовах викликів пандемічних загроз, зумовлених COVID-19. Для цього передбачено розв'язати низку завдань, з-поміж яких необхідно виокремити такі: дослідити прояви вікової дискримінації в контексті соціально-трудової сфери буття людини; акцентувати увагу на асиметрії поведінки соціуму та держави стосовно осіб старшої вікової групи у сфері охорони здоров'я у контексті пандемічної кризи; відобразити антропологічні особливості змін соціалізації та активності людини старшого віку в сучасних умовах глобалізаційно-пандемічних викликів. Теоретичний базис. Не дивлячись на таку широку репрезентацію вікової проблеми у суспільних відносинах все таки відсутніми є практичні гарантії, що стосувалися б саме дискримінаційних аспектів осіб старшої вікової групи у різних сферах їх прояву. Синергетичний розвиток соціальної реальності вимагає предметного аналізу питання в сучасних умовах трансформації життєдіяльності соціуму, на який впливають глобалізаційні кризи, зумовлені пандемічними загрозами COVID-19. Стереотипні припущення, що лежать в основі правової політики та усталених суспільних відносин, грунтуються виключно на застосуванні хронологічного віку. Новизна полягає в обгрунтуванні індивідуального підходу до осіб літнього віку через персоніфікацію особистих характеристик людини. Дослідження антропологічних та соціально-філософських вимірів існування людини старшої вікової групи в умовах викликів пандемічних загроз, зумовлених COVID-19, дало можливість проаналізувати диструктивізм вікової дискримінації в контексті соціально-трудової сфери буття людини. Крім того, акцентувати увагу на асиметрії поведінки соціуму та держави стосовно цих осіб у сфері охорони здоров'я та наголосити на антропологічних особливостях змін соціалізації та активності людини в сучасних умовах глобалізаційно-пандемічних викликів. Висновки: зовнішні загрози людського існування загострюють увагу реалізації та захисту прав, свобод людини, її свобідної волі та ідентичності. Пандемічні загрози трансформували всі виміри людського буття, особливо груп суспільства, що є менш соціально захищеними. Пандемічна криза створила додаткові підстави для дискримінації осіб старшої вікової групи у різних сферах людського буття. Урівнювання осіб за досягненням певного віку без персоніфікації особистісних характеристик індивіда є дискримінацією за віковою ознакою, що порушує принципи демократії та гуманізму в суспільстві, призводить до стигматизації особи, є причиною антропологічної кризи людини.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бліхар В'ячеслав Степанович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"