Мета дослідження - проаналізувати показники стеатозу та фіброзу печінки за даними зсувнохвильової еластографії (ЗХЕ) та стеатометрії у пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки з урахуванням етіологічного чинника й визначити діагностичну цінність ЗХЕ в діагностиці фіброзу печінки. Обстежено 364 пацієнти з хронічними дифузними захворюваннями печінки віком (<$E48,00~symbol С~1,84>) року: 159 (43,7 %) чоловіків та 205 (56,3 %) жінок. Хворих було розподілено на групи: 108 пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), 143 - з хронічним гепатитом C (ХГC), 56 - з алкогольною хворобою печінки (АХП) та 57 осіб із токсичним гепатитом медикаментозного генезу. Усім хворим проводили ЗХЕ на апараті Soneus P7 (Харків, Україна) з визначенням показників жорсткості паренхіми печінки та стеатометрію з розрахуванням коефіцієнта затухання ультразвуку. Загалом у 270 (74,2 %) пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки спостерігалися фіброзні зміни за даними ЗХЕ. Установлено суттєве зростання жорсткості паренхіми печінки за показником модуля Юнга при ХГС в 1,9 разу (p << 0,05) та при АХП в 1,4 разу (p << 0,05) у порівнянні з групою здорових осіб, в 1,7 (p << 0,05) та 1,3 разу (p << 0,05) відповідно у порівнянні з групою пацієнтів із НАЖХП. За даними стеатометрії відмічено збільшення коефіцієнта затухання ультразвуку на 30,2 % (p << 0,05) у пацієнтів із НАЖХП, на 27,5 % (p << 0,05) - з АХП і на 22 % (p << 0,05) - із токсичним гепатитом у порівнянні з групою здорових осіб. У хворих із фіброзними змінами печінки медіана жорсткості паренхіми становила 6,70 кПа (6,35; 7,56), тоді як у пацієнтів без фіброзу печінки цей показник був вірогідно нижчий у 1,2 рауа (p << 0,01). З метою визначення діагностичної цінності показника жорсткості паренхіми печінки за даними ЗХЕ для оцінки фіброзної трансформації проведено гістологічну оцінку зразків печінки, одержаних в результаті черезшкірної трепан - біопсії у 75 осіб із хронічними дифузними захворюваннями печінки, з яких у 14 (18,7 %) пацієнтів за морфологічними даними фіброз був відсутній. За результатами ROC-аналізу, показник жорсткості паренхіми печінки, визначений за допомогою ЗХЕ, що перевищує 5,79 кПа, підтверджує наявність фіброзу печінки в осіб із хронічними дифузними захворюваннями печінки незалежно від етіології (AUC = 0,901, p << 0,001). Висновки: при ХГС та АХП середній показник жорсткості паренхіми печінки, визначений за допомогою ЗХЕ, вищий, ніж при НАЖХП (p << 0,05), що підтверджує й вища частота реєстрації фіброзу печінки F3 - 4 стадій (p << 0,05). Розраховано порогове значення жорсткості паренхіми печінки при хронічних дифузних захворюваннях печінки - 5,79 кПа (чутливість 100,0 %, специфічність 85,7 %), що надає змогу сімейному лікарю сформувати групу ризику пацієнтів, яким рекомендовано динамічний моніторинг із подальшою можливістю дослідження для з'ясування етіологічного фактора фіброзу печінки.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"