Висвітлено дослідження поняттєво-термінологічної системи "Розвиток суспільної географії". Обґрунтовано положення, що у міжвоєнний період галицько-українська географія уособлювала тенденції і рівень розвитку всієї української науково-географічної думки та її організаційні форми. Цей період схарактеризовано завершенням етапу становлення української суспільної географії загалом. Виявлено десять головних класів проблем, які досліджено вченими Галичини. Визначено, що серед цих проблем домінують суспільно-географічні: мета- і власне теоретичні, демо- і етногеографічні, політико-географічні, економіко-географічні, історико-географічні, картографічні та ін. Розкрито шляхи розв’язання цих проблем суспільною географією антропогеографічного і економічного напрямків. Окреслено теоретичні і методологічні засади дослідження розвитку української суспільної географії та політико-географічне положення України. Охарактеризовано наукові основи і спектр країно- і краєзнавчих студій у міжвоєнний період.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"