Досліджено актуальні філософські проблеми номадизму в соціальних, дискурсивних, зокрема освітніх, практиках у історичній ретроспективі та контексті сучасної актуалізації. Зауважено, що примусова номадизація населення західноєвропейських країн і седентаризація українців, постійне прагнення до здобуття свободи зумовили розвиток практик «варіювання меж» людини та формування специфічних рис ментальності кожного народу. Окреслено перспективи розвитку суспільства номадів і седентарів, що ґрунтуються на таких принципах: неможливість у сучасному плинному світі залишатись або лише на седентарних, або лише на номадичних позиціях, потреба сучасного суспільства і в номадах, і в неономадах, і в седентарах, необхідність консолідації номадів і седентарів для створення якісно нової спільноти на підставі різноманітності, а не уніфікації, постійний вихід номадів і седентарів за межі завдяки номадичним практикам компліментарності та лімінальності з метою досягнення вищого рівня розвитку,"помꞌякшення" "шоку майбутнього" і "культурошоку" (за Е. Тоффлером) завдяки трансформації вже наявних та розробці й упровадженню нових номадичних та седентарних практик та інше. Запропоновано авторську класифікацію різновидів номадизму. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу на шляху вивчення та зіставлення різних концепцій людського мислення завдяки впровадженню LLL-освіти та набуттю трансверсальних компетенцій. Доведено, що сучасне мережеве середовище є гіфікованою моделлю децентрованої й антиієрархізованої структури (кіберпростором четвертого порядку), що розвивається як по горизонталі, так і по вертикалі, з обовꞌязковою наявністю мінімум одного спостерігача складності.

• Книш Інна Василівна (1971–) (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"