Експериментально підтверджено можливість отримання сферичних порошків шляхом застосування технології плазмово-дугового розпилення (ПДР) струмопровідного дроту з низьковуглецевої сталі діаметром 1,6 мм. Установлено, що за різних параметрів ПДР у загальному випадку основною фракцією порошку є фракція 25 - 250 мкм, яка складає 95 % від загального об'єму порошку, кількість частинок фракції << 25 і 250 - 315 мкм за оптимальних режимів розпилення знаходиться на досить низькому рівні і не перевищує 5 %. Вибрано режим ПДР, який буде забезпечувати зміну гранулометричного складу у бік збільшення вмісту дрібних фракцій (<< 80 мкм), на які є значний попит в області адитивних технологій 3D друку: струм - 280 А; швидкість подачі дроту - 12,0 м/хв; довжина дугового проміжку - 8 мм; витрата плазмоутворюючого газу - 50 л/хв; витрата супутнього газу - 60 м<^>3/год; зазор між плазмоутворюючим та обтискаючим соплом - 1 мм; глибина занурення катоду - 1 мм. Досліджено форму та структуру розпилюваних частинок, більшість яких загалом має правильну сферичну форму, у цьому випадку коефіцієнт сферичності залежить від параметрів процесу та за оптимальних режимів розпилення складає в середньому 0,7 - 0,9. У загальній масі отриманих сферичних порошків доля сателітів і поодиноких частинок неправильної форми складає біля 1 - 3 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коржик Володимир Миколайович (1958–) (технічні науки)
• Тунік Алла Юріївна (1965–) (технічні науки)
• Бурлаченко Олексій Миколайович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"