Атестацію сплаву ZrNi1,2Mn0,5Cr0,2V0,1 проведено на основі ізотерм десорбції водню у газовому середовищі, рівноважних кривих десорбції водню в 30 %-вому розчині KOH та даних рентгенофазового аналізу. Дані щодо рівноважного тиску сплаву в газовому середовищі за <$E20~symbol Р roman C>, який дорівнює ~1 атм (101 325 Па), свідчать про можливість використання сплаву ZrNi1,2Mn0,5Cr0,2V0,1 у NiМГ-акумуляторах, а одержана за електрохімічним методом рівноважна крива десорбції водню - про незначний можливий саморозряд. Встановлено, що зразки сплаву, одержані з різною швидкістю охолодження при кристалізації, відрізняються кількісним фазовим складом. Електроди зі зразка з більшим вмістом фази Zr7Ni10 швидше активуються, з більшим вмістом фаз C15 і C14 - мають більшу максимально досягнуту розрядну ємність. Після витримки на повітрі протягом 14 діб у зразка з більшим вмістом фази Zr7Ni10 (~24 % (об.)) спостерігається її зменшення на 7 % (об.) і настільки ж - збільшення сумарної кількості фаз C15 і C14. У зразка з меншим вмістом фази Zr7Ni10 (~12 % (об.)) змін кількісного фазового складу після витримки на повітрі протягом 14 діб не зафіксовано. Кращу циклічну стійкість як до, так і після паузи у циклуванні демонструють електроди зі зразка з меншим вмістом фази Zr7Ni10. Так, втрати максимально досягнутої розрядної ємності цих електродів за 100 циклів при паузі у циклуванні протягом 14 діб (після 80-го циклу) і за 200 циклів при паузі у циклуванні протягом 45 діб (після 150-го циклу) складають лише 2 і 16 % відповідно, а електродів із більшим вмістом фази Zr7Ni10 - 30 і 52 % відповідно. Отже, електроди зі зразка сплаву, який, за результатами РФА, при витримці на повітрі у вигляді порошку протягом 14 діб демонструє певну стабільність кількісного фазового складу, мають кращу циклічну стійкість при гідруванні - дегідруванні. Враховуючи певну схожість процесів при гідруванні - дегідруванні і при витримці на повітрі цирконієвих сплавів (окиснення компонентів, значне збільшення концентрації нікелю на поверхні тощо), логічним є припущення, що причиною кращої циклічної стійкості електродів є більш стабільний кількісний фазовий склад поверхні. Одержані залежності електрохімічних властивостей сплаву ZrNi1,2Mn0,5Cr0,2V0,1 від швидкості охолодження при кристалізації (кількісного фазового складу) надають можливість створювати матеріали з прогнозованими функціональними властивостями.

• Савенко Олександр Федорович (хімічні науки)
• Щербакова Лариса Григорівна (хімічні науки)
• Щур Дмитро Вікторович (фізико-математичні науки)
• Петровська Світлана Степанівна (фізико-математичні науки)
• Галій Оксана Зіновіївна (хімічні науки)
• Карпець Мирослав Васильович (1958–) (фізико-математичні науки)
• Карпець Марія Василівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"