Обгрунтовано важливість і актуальність проблеми підвищення робочих характеристик і ресурсу роботи бабітових підшипників ковзання (ПК), які є опорами роторів великої кількости відцентрових насосів, компресорів, турбін та іншого динамічного обладнання, що працює при високих режимних параметрах (швидкостях, навантаженнях і температурах), а також в умовах корозійного, абразивного та інших видів впливу робочих середовищ. Аналіз технології створення та умов роботи бабітових ПК показав, що причиною пониження їх довговічності є чинники, що формуються як на стадії виготовлення, так і при експлуатації. Вихід із ладу ПК при нормальних умовах експлуатації є наслідком різних видів зношування: кавітації, абразивного зносу, пошкодження внаслідок пластичних деформацій, усталеного пошкодження та ін. Стійкість до зносу антифрикційного шару залежить від режиму роботи та конструкції підшипника, фізичних властивостей з'єднання шару з основою, жорсткості валу та постелі під підшипниками. Встановлено, що якість антифрикційного шару підшипника необхідно оцінювати за такими критеріями: міцністю зчеплення покриття з основою, когезійною міцністю антифрикційного шару, пористістю, однорідністю структури. Встановлено, що при виготовленні ПК, формування методою електроіскрового легування (ЕІЛ) проміжного шару з міді, міцно зчепленого, з одного боку, із крицевою підкладинкою, а з іншого - з шаром олова (утворення твердих розчинів заміщення) і бабіту, забезпечує більш міцне (на 35 %) зчеплення в порівнянні з традиційною технологією (криця 20 + бабіт), крицевої підкладинки з бабітом, а також інтенсивніше відведення тепла із зони тертя. Визначено, що резервом підвищення якості формування бабітових покриттів, що значною мірою впливає на довговічність ПК, може бути нова технологія, в якій всі операції здійснюють методою ЕІЛ. Означено, що для визначення більш раціональної технології нанесення бабітових покриттів необхідно розробити фізично обгрунтований математичний модель, що пов'язує знос певної кількості бабіту з витраченою на це роботою тертя.

• Тарельник В'ячеслав Борисович (технічні науки)
• Тарельник Вячеслав Борисович (технічні науки)
• Гапонова Оксана Петрівна (технічні науки)
• Коноплянченко Євген Владиславович (технічні науки)
• Тарельник Наталія В'ячеславівна (економічні науки)
• Думанчук Михайло Юрійович (технічні науки)
• Мікуліна Марина Олександрівна (1978–) (економічні науки)
• Горовий Сергій Олександрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"