Проблема дорожньо-транспортного травматизму (ДТТ) залишається актуальною як у мирний, так і у воєнний час; особливого значення ця проблема набуває в умовах мегаполіса. На сьогодні практично не існує науково обгрунтованих протоколів (Clinical Pathways) надання медичної допомоги постраждалим з травмою внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Основною причиною є відсутність даних клініко-епідеміологічного аналізу як фундаментального підгрунтя для створення протоколів та клінічних маршрутів. Піддано аналізу 1139 випадків ДДТ у постраждалих в умовах мегаполіса, масив дослідження було сформовано методом незворотної рандомізації з масиву понад 12 000 постраждалих. Вивчено основні клініко-епідеміологічні ознаки та їх співвідношення. Особливу увагу було приділено ознаці участі у русі. Усі результати аналізу перебувають у межах поля вірогідності. У результаті вивчення встановлено, що питома вага постраждалих чоловіків майже вдвічі перевищує питому вагу жінок, до того ж летальність серед постраждалих жінок вдвічі менше, ніж чоловіків. Чоловіки переважають серед активних учасників руху (водії та пішоходи), жінки - пасивних (пасажири). В обох статевих групах переважають особи працездатного віку, при цьому дисипація розподілу менш виражена у жінок. Найбільшу питому вагу мають водії працездатного віку. Активні учасники дорожнього руху мають теоретично менший шанс виживання при отриманні травми під час ДТП, ніж пасивні учасники руху. Крім того, найбільший ризик померти внаслідок ДТП також мають пішоходи. Висновки: клініко-епідеміологічна характеристика ДТТ в умовах мегаполіса є досить складним компонентом загальної характеристики ДТТ в умовах мегаполіса як явища в цілому. Результати аналізу статево-вікових ознак масиву постраждалих унаслідок дорожньо-транспортних пригод в умовах мегаполіса вказують на превалювання постраждалих осіб чоловічої статі (63,65 %), працездатного віку (21 - 60 років), що є важливою характеристикою медико-соціального явища ДТТ. Встановлено, що найбільш часто травмуються активні учасники дорожнього руху (водії та пішоходи) - 77,53 % сумарно, що визначає певний ризик отримання травми залежно від участі в русі. Встановлено взаємозв'язок між віковою ознакою та ознакою участі в русі постраждалих при формуванні клініко-епідеміологічної характеристики ДТТ в умовах мегаполіса. Встановлено вплив клініко-епідеміологічних характеристик, а саме віку, статі та ознаки участі в русі, на результат перебігу травматичного процесу в постраждалих. Крім того, характеристика цього впливу потребує подальшої верифікації. Клініко-епідеміологічна характеристика ДТТ в умовах мегаполіса потребує подальшої ризик-орієнтованої оцінки.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гур'єв Сергій Омелянович (медичні науки)
• Кушнір Володимир Абрамович (фізико-математичні науки)
• Кушнір Василь Андрійович (педагогічні науки)
• Кушнір Віталій Андрійович (медичні науки)
• Соловйов Олексій Станіславович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"