Мета роботи - аналіз сутності музейної справи сьогодні та в перспективі. Методи дослідження - аналіз, спостереження, порівняння й узагальнення даних діяльності установ та підприємств музейної справи, наукової літератури. Функції музеїв є складними, зважаючи на різноманітність форм їх діяльності. Ще донедавна культивувалися традиційні форми експонування, а детальну інформацію можна було отримати на екскурсії. Сьогодні ж культурно- просвітня діяльність музеїв зазнала суттєвих змін: освітня та виховна функції реалізуються в осучаснених освітніх програмах, цифрових і фактологічних матеріалах, культурно-мистецьких акціях, у співпраці з навчальними закладами; розважальна функція виявляється в активній участі особистості у творчих майстернях, клубах, вечорах відпочинку, концертах, у створенні на території музеїв комерційних структур-ресторанів, барів, торговельних кіосків. Тобто поступово музеї стають складовою індустрії розваг. З появою медіа та інтернету роль музею в суспільстві суттєво трансформувалася. Нині основні функції поширення культури, що належали раніше музеєві, перейшли до засобів масової інформації (преси, телебачення й Інтернету). Водночас відбувається зростання ролі музею та музейних мереж у справі глобальної "трансляції" культурної спадщини. Таку "трансляційну" функцію сучасні музейні заклади світу набули з повсюдним запровадженням новітніх музейних технологій. У добу інформаційного "буму" актуальною проблемою музеїв стало прагнення утримати "планку" суспільної зацікавленості, актуальності та популярності установи серед відвідувачів. У таких реаліях трансформується сама ідея музейної експозиції як чогось непорушного та сталого в часі, з'являється простір для віртуального музею. Ще одна інновація - проведення в музеї суспільно-резонансних презентацій. Традиційними предметами презентацій для українських музеїв є випуск нового мистецького каталогу чи альбому, книги відомого вченого, нова археологічна знахідка, переданий до музею експонат тощо. Статистика останніх років, яка оперувала такими показниками, як популярність музею серед віртуальних і реальних відвідувачів, престижність музею, інформованість суспільства про існування та діяльність музею, переконливо довела: в інформаційному суспільстві успішно конкурують з іншими закладами індустрії дозвілля ті музеї, які максимально повно та широко розповсюджують інформацію про себе.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Головко Олександр Миколайович (юридичні науки)
• Головко Ольга Миколаївна (технічні науки)
• Головко Олександра Миколаївна (філологічні науки)
• Головко Ольга Михайлівна (юридичні науки)
• Головко Олександр Миколайович (1990–) (історичні науки)
• Удворгелі Лариса Іванівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"