Мета роботи - вивчити вплив холекальциферолу на рівень тривожності у хворих на автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз у західноукраїнський популяції. У дослідження було залучено 56 пацієнтів з гіпотиреозом, спричиненим автоімунним тиреоїдитом. Для діагностики гіпотиреозу керувалися рекомендаціями Американської асоціації клінічних ендокринологів 2012 р. Для верифікації автоімунного тиреоїдиту враховували відповідні клінічні ознаки, результати сонограми щитоподібної залози (знижена ехогенність) та виявлення циркулюючих антитіл до тиреопероксидази і тиреоглобуліну. Пацієнтів було розподілено на дві групи. Пацієнти першої групи (n = 28) одержували холекальциферол у дозі 4000 МО/добу (28 000 МО/тиж) і L-тироксин ((<$E88,39~symbol С~12,70>) мкг/добу). Пацієнтам другої групи (n = 28) призначали лише L-тироксин ((<$E87,50~symbol С~12,73>) мкг/добу). Наявність тривоги визначали за допомогою шкали тривоги Гамільтона (HAMA). Обстеження проводили на початку та в кінці 12-тижневого лікування. При оцінці рівня тривожності за шкалою Гамільтона після лікування у пацієнтів першої групи було зареєстровано статистично значуще зниження рівня тривоги на 48,27 %, тоді як у хворих другої групи - на 18,25 % (p << 0,001). У пацієнтів першої групи після лікування тривожність зникла у 42,9 % осіб, легка тривожність за шкалою Гамільтона зберігалася у 57,1 %, у другій групі у 21,4 % пацієнтів мала місце помірна тривожність, у 78,6 % - легка, тобто спостерігалося статистично значуще зниження рівня тривожності за шкалою Гамільтона після лікування у пацієнтів першої групи у порівнянні з хворими другої групи. Висновки: пацієнтам, які страждають на автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз, слід призначати холекальциферол з метою зниження тривожних розладів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"