За останніх 30 років у світі спостерігається тенденція до прогресуючого зростання захворюваності на папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ). Згідно із сучасними рекомендаціями хірургічне втручання є стандартним методом першої лінії лікування ПРЩЗ. При плануванні лікувального менеджменту пацієнтів з ПРЩЗ слід ураховувати не лише клініко-біологічні характеристики пухлини, а й анестезіологічні ризики та згоду пацієнта на проведення втручання. Альтернативою оперативному лікуванню та стратегії "активного спостереження" в менеджменті пацієнтів з ПРЩЗ є застосування малоінвазивних методів локальної абляції, зокрема лазерної інтерстиційної термотерапії (ЛІТТ). Незважаючи на майже 20-річний світовий досвід успішного використання ЛІТТ у лікуванні ПРЩЗ, кількість досліджень особливостей морфологічних змін у пухлинній тканині після ЛІТТ незначна. Представлено перший в Україні клінічний випадок лікування пацієнта з ПРЩЗ (TlbNxMx) і тяжкою супутньою патологією із застосуванням ЛІТТ під ультразвуковим контролем. Проведено два сеанси ЛІТТ вузлового утворення нижнього полюса лівої частки за допомогою лазера VELAS II - 30F з безперервним режимом випромінювання із довжиною хвилі 1064 нм, потужністю 3,4 Вт. Сумарна енергія за два сеанси становила 992,8 Дж, сумарна питома енергія - 6484,23 Дж/см<^>3. Патологоморфологічні зміни пухлини щитоподібної залози досліджували за допомогою патогістологічного дослідження післяопераційного матеріалу. Установлено, що після застосування двох сеансів ЛіТТ ділянка епітелію з виразними ознаками проліферації і атипії, характерними для ПРЩЗ, займає менше ніж 1 % від об'єму пухлинного утворення, тоді як більша частина припадає на ділянки карбонізації та некрозу (близько 40 %), зрілої фіброзної тканини та перифокального запалення. Висновки: використання ЛІТТ у разі ПРЩЗ призводить до виникнення ділянок карбонізації із перифокальним запаленням та поступовим заміщенням пухлини фіброзною тканиною, що створює передумови для тривалої ремісії захворювання. Цей процес потребує подальшого вивчення, оскільки тривалість формування фіброзної тканини набагато перевищує термін у наведеному випадку (понад 4 міс). У зв'язку з цим ефективність проведеної ЛІТТ бажано оцінювати в пізніші терміни.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Товкай Олександр Андрійович (медичні науки)
• Паламарчук Володимир Олександрович (медичні науки)
• Паламарчук Валерій Олександрович (юридичні науки)
• Белемець Наталія Іванівна (біологічні науки)
• Козачук Єлизавета Сергіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"