Променева терапія (ПТ) належить до основних методів лікування онкологічних захворювань, зокрема й хворих на рак грудної залози (РГЗ). Це одна з найбільш наукомістких медичних галузей, яка базується на новітніх досягненнях радіобіології, хімії, радіаційної фізики, техніки та ін. Ефективна ПТ передбачає використання досить високих доз опромінення, що саме і зумовлює успіх комплексного лікування, зокрема збільшення контингенту пацієнтів, що вижили 5 і більше років. У свою чергу, збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює збільшення абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема променевими ускладненнями (ПУ). Мета роботи - охарактеризувати зміни електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ПУ. Дослідження проведено на базі клініки Державної установи "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва НАМН України". Для вивчення електропровідності шкірних покривів обрано 16 хворих на РГЗ з підвищеним ризиком ПУ, середнім віком <$E53,8~symbol С~3,7> (95 % ДІ: 46,6 - 61,0) роки. Дослідження електропровідності тканин проводили за допомогою приладу "Електродерматометр", вимірюючи показники: модуль комплексного опору, аргумент комплексного опору, повний активний електричний опір та електричну ємність. Проведене дослідження показало, що у хворих на РГЗ групи підвищеного ризику ПУ, під час проведення ПТ відмічалось зниження показника повного комплексного опору тканин в досліджуваних точках. Модуль комплексного опору в точці аускультації мітрального клапана серця знизився лише на 6,8 % (p >> 0,05), в той час як в точках аускультації аортального клапана легеневої артерії та тристулкового клапанів зазначений показник статистично вірогідно (p << 0,05) знизився на 27,0; 26,2 та 33,0 % відповідно відносно вихідних показників до ПТ. Встановлено, що найвиразніші зміни з боку ємності електропровідності шкірних покривів у хворих на РГЗ групи ризику ПУ відмічено в точках проекції тристулкового клапана та клапана легеневої артерії, де вказано показники статистично вірогідно (p << 0,05) збільшились відповідно на 41,1 та 34,2 % відносно вихідних показників до ПТ і становили відповідно <$E9,8~symbol С~0,89> пФ та <$E9,8~symbol С~0,88> пФ. Висновки: у хворих на рак грудної залози групи ризику ПУ відмічено статистично вірогідне зниження (p << 0,05) значення модуля комплексного електричного опору в середньому на 23,3 % та статистично вірогідне зростання (p << 0,05) ємності електропровідності тканини в середньому на 29,8 % відносно вихідних показників в динаміці променевої терапії.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кулініч Галина Василівна (медичні науки)
• Гладких Федір Володимирович (1992–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"