Присвячено поліпшенню якості надання медичної допомоги чоловікам із сексуальними розладами та симптомами нижніх сечових шляхів внаслідок доброякісної гіперплазії передміхурової залози за допомогою вивчення психоемоційного стану, його рівнів і ступеня ризику як основи для їх ранньої діагностики та вдосконалення комплексного лікування. Основу його становили 270 пацієнтів (235 хворих ДГПЗ з СР і 35 пацієнтів контрольної групи), які були розділені на 2 групи: 1 група - 75 хворих ДГПЗ 1 - 2 стадії із СР, які отримували медикаментозну терапію; 2 група - 160 хворих із СР, прооперованих з приводу ДГПЗ. В результаті виявлено лінійний сильної сили зв'язок (г=0,96) між виразністю симптомів нижніх сечових шляхів і ступенем ЕД, частка якої в структурі СР становить 91,5 %. Характерним було зниження якості життя за всіма шкалами фізичного і психічного компонентів. У 89 % хворих виявлено тривожність на субклінічному рівні без різниці у групах спостереження. Субклінічний рівень депресії у 91,0 % опитаних без переваг у групах, мав відміну за формою. Соматична - притаманна в разі поєднаної патології і мала середньої сили лінійну залежність з віком (r=0,59), тоді як когнітивна - виявлена у кожного четвертого хворого, в яких СР виникли після хірургічного лікування ДГПЗ. Зазначене обґрунтувало включення індивідуальної психотерапії в поєднанні з іншими лікувальними заходами і вибір раціональної її методики залежно від переважання однієї з форм депресії. Виявлено особливості термінів відновлення функції нижнього сечового тракту, сексуальної функції. Доведено ефективність запропонованого лікування: в 70,0 % при медикаментозному лікуванні поєднаної патології, в 61,0 % - за наявності СР до і після хірургічного лікування, ймовірно краще у разі їх розвитку після операції - 74,7 %. Показник комплайенсу становив 30,0 %, 39,0 % і 25,3 % відповідно. Установлено, що з часом достовірно менше стає чоловіків, які вважають метод лікування зручним (через місяць - 85,0 %, через рік - 54,7%), звідси бажання продовжувати лікування підтримали 81,3 % і 56,7 % відповідно; р<0,05. Разом з тим, частота задоволеності результатами навпаки росла з кожним візитом до лікаря.

• Квач Микола Дмитрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"