Дослідження спрямовано на окреслення методології "філософії перекладу" як інструменту для здійснення перекладів першоджерельних філософських творів із точки зору учасників створення як об'єкту філософської антропології, що передбачає послідовне розв'язання таких задач: з'ясування ролі індивідуальності автора як творця первинного тексту, який виступає об'єктом сприйняття та розуміння реципієнтами; дослідження потенціалу людської психіки як модусу смислового контенту первинного тексту перекладачем та здійснення перекладу задля запобігання його викривлення; визначення вимоги до процесу перекладу як засобу антропологічного наближення до розуміння автора засобами усунення мовного бар'єру. Теоретичний базис. Автори виходять із практичної відсутності однозначного визначення поняття "філософії перекладу" в сучасному філософсько-антропологічному просторі, враховуючи сукупності чинників, які впливають на якість новостворюваного тексту через особливості функціонування всіх учасників процесу на кожному етапі роботи з текстом. На сьогодні "філософія перекладу" є широко використовуваним словосполученням, проте без урахування особливостей людини, яка є творцем єдиного сенсу досліджуваного поняття. Описані положення грунтуються на дослідженнях в галузі філософії, перекладознавства, психології з акцентом на положення класичної та некласичної антропології (Гадамер, Хома, Головач, Чепелєва, Діздар, Леонов, Лотман, Бахтін та інші). Наукова новизна. Запропоновано методологію адаптації першоджерельного філософського тексту та представлено узагальнену покрокову схему здійснення перекладу філософського тексту, що сприяє вирішенню проблеми впливу особистості дослідника та/або перекладача на збереження індивідуального авторського сенсу під час його відтворення зручною для читача мовою. Висновки: погляд на "філософію перекладу" з точки зору філософської антропології дозволяє не лише розглянути процес здійснення перекладу з боку індивідуальних особливостей всіх учасників цього процесу (автор / філософ-читач-дослідник / перекладач-читач-філософ / читач), а й описати методологію здійснення такого перекладу, концентруючись на головній особливості побудови змісту філософського тексту - висвітленні ходу міркування автора, спонукаючи до подальшої філософської рефлексії в рамках проблеми нестійкості людської природи. Переклад філософського тексту не лише відтворює смислову структуру вихідного повідомлення, а й передбачає цілу низку можливих діалогічних реакцій на нього, як об'єкту феноменології людини. Запропонована концепція враховує потреби будь-якого можливого читача, повністю зберігаючи авторську позицію.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"