Мета роботи - автори передбачають увести в науковий обіг персональний доробок щодо філософії Григорія Сковороди вчених - представників української діаспори, зокрема філософа, члена НТШ Канади Тараса Закидальського. Теоретичний базис. Розглянуто унікальність філософії Г. Сковороди, яка не лише інтелектуально стимулює, а й духовно просвітлює читача. Висвітлено причини складного сприйняття і тлумачення філософії Григорія Сковороди. Уточнено основні методи його інтерпретації в роботах Дмитра Чижевського. Досліджено вплив філософської думки мислителів античності та середньовіччя - Аристотеля, Епікура, Отців Церкви, Тертуліана. Осмислено трактування Г. Сковородою Біблії як подвійного рівня буття, символічного світу, першоджерела його творчості. Проаналізовано особливість філософії мислителя в поділі серця на "внутрішнє" та "зовнішнє". Викладено позицію Г. Сковороди щодо добра і зла. Добро ототожнено з Богом, а зло - із реальним світом, і людина має свободу вибору між ними. Звернено увагу на розуміння людини як мікрокосму - раціональне мислення, за яким думка є першопричиною людської діяльності, що породжує все існування. Висвітлено філософію метафізики Г. Сковороди як існування трьох світів: перший - макрокосм (увесь навколишній світ), другий - мікрокосм (людина), третій - символічний світ (Біблія). Проаналізовано "монодуалізм" як характерну рису творчості Г. Сковороди. Висвітлено ставлення Г. Сковороди до трансцендентності Бога, який не відокремлений від світу, а присутній у ньому безпосередньо. Проаналізовано розуміння віри як вимушеного акту самолюбства, адже люблячи себе - ми любимо Бога. З'ясовано критерії істинної та помилкової віри. Розглянуто вагомість афоризму Г. Сковороди "Що потрібне - то корисне, а некорисне - непотрібне". Наведено приклади етичних принципів учення Г. Сковороди. Розкрито особливості концепту "щастя" як універсального засобу існування блага, джерелом якого є вдячність Богу. Наукова новизна. Системно викладено бачення щодо філософії серця Григорія Сковороди представника діаспори Тараса Закидальського, подано його аналіз цілісності "внутрішньої людини", справжнього сенсу життя. Висновки: акцентовано на "антропологічному прагматизмі" філософа, головною ідеєю якого є застосування практичних умінь на благо суспільства.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"