Розроблено теоретико-методологічне та методичне підґрунтя державного регулювання інституційних трансформацій у соціальному секторі національної економіки в контексті гармонізації еко-номічного розвитку й соціального прогресу відповідно до концепції інклюзивного економічного зростання. Запропоновано визначення соціального сектору національної економіки як об’єкта державного регулювання за інституційною побудовою та функціональною структурою.Обґрунтовано комплексне бачення його інституційної якості; розроблено методологію оцінювання соціально-економічної віддачі як однієї з детермінант державного регулювання системи надання соціальних послуг. Проведено емпіричний аналіз економічної конвергенції та конвергенції інституційної якості соціального сектору. Запропоновано методологію визначення відносного рівня втрати потенціалу розвитку соціального сектору національної економіки та на його основі – індикативного значення ВВП-розриву на душу населення. Проведено емпіричний аналіз комплементарності інститутів соціального сектору та базових інститутів. Досліджено роль соціального капіталу як драйвера інклюзивного економічного зростання. Розроблено концептуальні засади формування стратегії державного регулювання інституційних змін соціального сектору національної економіки, здійснено оцінювання його ефективності.

• Багмет Ксенія Вікторівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"