Посібник привертає увагу до основних факторів збереження та зміцнення психічно-інтелектуального та морально-соціального здоров'я, а також чинників ідентифікаційно-культурного поступу українця засобами мовно-мовленнєвої культури. Фіксується історико-поступальний креатив мови, як ментально- поведінковий етносамовияв, що здатен, завдяки ціннісним орієнтаціям, запобігати соціальній байдужості, де байдуже осмислюється, як «idiotes». Наголошується, що фіксація уваги до мовно-мовленнєвого самовираження є вищим щаблем у володінні багатством духовно-морального державотворення; зокрема: мова вважається важливим провідником презентації культури; мова - виступає фіксатором державної політики та незалежності нації. Священним обов'язком кожної держави - примножувати здобутки культури, оберігати мову, яка є моральним духом народу, його душі та показником як психічно-морального здоров'я, так духовних основ соціуму. Мова - виразник ментальних морально-мистецьких цінностей. Завданням держави, громадських інституцій має бути цивілізована політика щодо плекання усної й писемної форми етнонаціональної мови, що є основою культури.

• Стефанюк Світлана Костянтинівна (педагогічні науки)
• Сидор Вікторія Дмитрівна (юридичні науки)
• Сидор Василь Богданович (технічні науки)
• Сидор Василь Михайлович (технічні науки)
• Гура Світлана Олександрівна (педагогічні науки)
• Гура Світлана Миколаївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"