Показано аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. Із 2018 р. систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 р. інструментальна частина АСГМ включає в себе 3 основних компонента, а саме: лінійно-кутові виміри (ЛКВ) із визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п'єзометричні вимірювання. Із метою моніторингу деформацій показано результати роботи АСГМ. Наведено переваги застосування АСГМ у порівнянні з класичними вимірюваннями, які перш за все надають можливість постійного визначення координат у режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) та 3 мм (по висоті) на площі 2 км<^>2. Також передбачено можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій ЛКВ можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС із зимового до літнього періоду, та навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу ЛКВ із визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань і п'єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв'язки між цими параметрами.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Заяць Оксана Ігорівна (сільськогосподарські науки)
• Заяць Олена Іванівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"