Родовища вуглеводнів Азербайджанської Республіки розміщуються в Південнокаспійському нафтогазоносному басейні, на території Абшеронського півострова та прилеглої акваторії Каспійського моря. Тут знаходиться понад 80 нафтових і газових родовищ. У статті наведено геологічну будову Південнокаспійської западини, а також Абшерон-Прибалханської зони. Проаналізовано запаси нафти і газу, а також розглянуто сучасну сейсмічність Каспійського моря. На сьогодні першорядним завданням є збільшення запасів нафти, що видобуваються, і стабілізція видобутку. Встановлено, що останніми роками підвищився рівень сейсмічної активності в окремих районах Каспійського моря, а кількість сейсмічної енергії, що виділяється в Центральному Каспії, зросла в кілька десятків разів. Розподіл щільності епіцентрів землетрусів у всьому району є слабко вираженим хвильовим - виявлено чергування зон підвищеної та зниженої концентрації епіцентрів. Розподіл цих зон переважно північно-західний, субмеридіональний та субширотний. Для визначення закономірності розподілу осередків гіпоцентрів у регіоні побудовано діаграму залежності кількості землетрусів від глибин. В акваторії Каспійського моря 90 % вогнищ знаходяться на глибині понад 35 км. Разом із ними трапляються і поверхневі землетруси (0 - 10 км). Передбачалося, що зміна дебіту нафти на багатьох ділянках морського дна північної частини Абшерон-Балханської зони пов'язана з відносно сильними (ml >> 3,0) землетрусами типу скидо-зсув. Зроблено припущення, що формування зон локалізації нафти пов'язано з накопиченням напружень у локальних геодинамічних полях і утворенням тріщинуватих середовищ, якими можлива міграція вуглеводнів. На підставі викладеного можна припустити наявність певної закономірності між родовищами нафти та газу, сейсмічністю та зміною геодинамічного режиму.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"